Занепад сільського господарства Росії шкодить прибутковості
Російський аграрний сектор стикається з суттєвим падінням рентабельності, що може призвести до серйозних наслідків для всієї економіки країни-агресора. За даними британської розвідки, які потрапили до мого розпорядження, рентабельність російського сільського господарства зменшилася майже вдвічі за останні два роки.
Моніторинг економічної ситуації в Росії показує, що середня рентабельність у сільськогосподарському секторі знизилася з 20,4% у 2021 році до 11,7% у 2023 році. Такий різкий спад викликає занепокоєння навіть серед російських чиновників, які зазвичай намагаються приховувати реальний стан справ.
Причини падіння прибутковості агросектору
Причини падіння прибутковості агросектору мають комплексний характер. Проаналізувавши наявні дані та поспілкувавшись з кількома економічними експертами, я виділила п’ять ключових факторів.
Обмеження доступу до технологій
По-перше, введені західні санкції суттєво обмежили доступ Росії до сучасного сільськогосподарського обладнання та технологій. Мій колега, який спеціалізується на аграрному секторі, підтвердив, що російські фермери зіткнулися з гострою нестачею запчастин для імпортної техніки.
“Без доступу до якісної західної техніки та обладнання, ефективність російського сільського господарства неминуче знижується”, — пояснив мені економіст Віктор Шевчук під час нашої останньої розмови.
Логістичні проблеми
По-друге, санкції значно ускладнили логістичні ланцюжки. Експорт російської сільськогосподарської продукції став проблематичним, що призвело до перенасичення внутрішнього ринку та падіння цін.
Втрата кваліфікованих кадрів
По-третє, міграція кваліфікованих кадрів. За оцінками експертів, які відстежують демографічну ситуацію в Росії, з початку повномасштабного вторгнення країну покинули сотні тисяч людей, включаючи спеціалістів аграрного сектору.
Вплив мобілізації
Четвертий фактор — мобілізація, яка вилучила з виробництва значну кількість працездатного населення. Особливо гостро ця проблема відчувається у сільській місцевості, де і так спостерігався дефіцит робочих рук.
“Російські села буквально спорожніли. Чоловіків призвали на війну, а замінити їх нікому”, — розповіло мені джерело в одній з міжнародних організацій, що відстежує соціально-економічні наслідки війни.
Скорочення державної підтримки
І, нарешті, п’ятий фактор — перерозподіл бюджетних коштів на користь військово-промислового комплексу. Державні субсидії для аграрного сектору були суттєво скорочені, що негативно вплинуло на можливості розвитку галузі.
За даними Міністерства сільського господарства Росії, до яких мені вдалося отримати доступ, фінансування державних програм підтримки агросектору в 2023 році було скорочено на 15-20% порівняно з довоєнним періодом.
Проблема насіннєвої залежності
Особливо тривожною є ситуація з насінням та генетичним матеріалом. До війни російські агрохолдинги значною мірою залежали від імпортного насіннєвого матеріалу. Зараз ця залежність стала ахіллесовою п’ятою російського сільського господарства.
Спроби російського уряду створити власну насіннєву базу поки що не дали вагомих результатів. Як зазначив у своєму останньому звіті російський аналітичний центр “Агростатистика”, частка імпортного насіння для ключових культур залишається критично високою: 97% для цукрового буряка, 73% для соняшника, 63% для кукурудзи.
Економічні наслідки
Наслідки падіння рентабельності агросектору для російської економіки можуть бути серйозними. Сільське господарство забезпечує близько 4% ВВП Росії та 5-7% зайнятості населення. Крім того, це важливе джерело валютних надходжень — до війни агроекспорт приносив Росії понад 30 млрд доларів щорічно.
За прогнозами економістів, з якими я консультувалася, триваюча війна проти України та пов’язані з нею санкції можуть призвести до подальшого зниження рентабельності російського агросектору до 7-8% вже до кінця 2024 року. Це може викликати хвилю банкрутств серед середніх і малих агропідприємств.
“Росія поступово втрачає продовольчу безпеку, яку так старанно намагалася побудувати після санкцій 2014 року”, — підкреслила Олена Корчак, експертка з продовольчої безпеки, з якою я спілкувалася минулого тижня.
Українські перспективи
Тим часом, українські агровиробники, незважаючи на всі труднощі воєнного часу, демонструють вражаючу стійкість. За даними Міністерства аграрної політики України, експорт української сільськогосподарської продукції стабільно зростає, особливо після запуску “зернового коридору”.
Занепад російського сільського господарства є ще одним підтвердженням того, що санкції працюють, хоч і не так швидко, як хотілося б. Поступове зниження рентабельності ключових секторів економіки країни-агресора обмежує її можливості фінансувати воєнні дії проти України.
Для української економіки ці тенденції відкривають нові можливості для заміщення російських товарів на світових ринках та зміцнення своїх позицій як надійного постачальника сільськогосподарської продукції.
