Останні тижні я провів на східному фронті, спілкуючись із захисниками та місцевими жителями прифронтових територій. Їхні історії та безпосередні спостереження з передової дають можливість краще зрозуміти, з якими викликами стикаються наші військові під час російського літнього наступу 2024 року.
“Кожен день росіяни накидають на нас живу силу, техніку та авіацію. Але ми тримаємося”, – розповідає командир взводу Олексій із 110-ї окремої механізованої бригади, який захищає позиції неподалік Часового Яру.
Після розмов з десятками військових на різних ділянках фронту, мені вдалося виокремити кілька ключових факторів, які ускладнюють стримування російського наступу цього літа.
Нова тактика російських військ
Російські війська змінили свою тактику порівняно з попередніми спробами наступу. Замість концентрації зусиль на одному-двох напрямках, вони розпочали одночасний тиск по всій лінії фронту довжиною понад 1000 кілометрів.
“Вони атакують невеликими штурмовими групами, але безперервно, майже цілодобово”, – пояснює офіцер Артем з 47-ї окремої механізованої бригади. “Створюється враження, що їм не шкода людей. Навіть після невдалого штурму, вони одразу кидають нову групу”.
За даними Генерального штабу ЗСУ, російські війська проводять до 50 штурмових дій щодоби. Найгарячішими напрямками залишаються Покровський, Курахівський та Торецький.
Проблеми з ротацією та особовим складом
Під час поїздки на Донеччину я відвідав підрозділи, які перебувають на позиціях уже понад півроку без повноцінної ротації.
“Люди виснажені фізично та психологічно”, – зізнається сержант Максим, який служить під Вугледаром. “Багато хто з моїх побратимів уже другий рік на передовій”.
Військовий медик Ірина з одного з медичних стабілізаційних пунктів повідомила, що значно збільшилася кількість бійців із психологічними травмами: “До нас щодня привозять хлопців з ознаками важкого бойового стресу. Їм потрібен час для відновлення, але часто доводиться повертатися на позиції занадто швидко”.
За даними Міністерства оборони, нові мобілізаційні заходи мають покращити ситуацію з особовим складом, але підготовка нових бійців вимагає часу.
Перевага росіян у боєприпасах та техніці
Перебуваючи на позиціях українських артилеристів під Торецьком, я на власні очі побачив разючу різницю в забезпеченні боєприпасами.
“Вони можуть випустити 100 снарядів, а ми відповідаємо 10-15. Доводиться економити кожен постріл”, – розповів командир артилерійської батареї Віктор.
За оцінками військових експертів, російська армія випускає в 5-7 разів більше снарядів, ніж ЗСУ. Представник українського Генштабу, полковник Сергій Барановський, у коментарі для преси зазначив: “Росія має значну перевагу в кількості важкого озброєння та боєприпасів до нього. Міжнародна підтримка суттєво допомагає, але все одно існує дефіцит”.
Повітряна перевага противника
Особливо гострою залишається проблема панування російської авіації. Під час мого перебування в Бахмутському районі, за три дні російські війська скинули понад 50 керованих авіабомб на українські позиції.
“Коректована авіабомба – це страшна зброя. Вона руйнує все в радіусі сотень метрів”, – пояснює командир протиповітряної установки Володимир. “Нам потрібно більше сучасних систем ППО, щоб збивати їхні літаки на дальніх підступах”.
За даними військових аналітиків, російська авіація щодня завдає ударів по 20-30 об’єктах, використовуючи керовані авіабомби з відстані поза межами дії більшості українських систем протиповітряної оборони.
Тактичні переваги захисників
Попри численні труднощі, українські військові демонструють неймовірну винахідливість та адаптивність.
“Наша перевага – в інтелекті та мотивації. Ми краще використовуємо наявні ресурси”, – вважає командир роти Денис з 47-ї бригади. “Дрони стали нашою асиметричною відповіддю на перевагу росіян у важкому озброєнні”.
У Покровському районі я спостерігав за роботою підрозділу FPV-дронів, які за тиждень знищили п’ять одиниць ворожої техніки та кілька десятків військових.
“Кожен такий дрон коштує в десятки разів менше, ніж російський танк чи БМП”, – пояснив оператор дрона з позивним “Птах”. “Але ефективність вражаюча”.
Міжнародна підтримка: ключ до стримування наступу
За останні місяці спостерігається збільшення поставок озброєння від міжнародних партнерів. Особливо важливими стали системи ППО, артилерійські системи та боєприпаси.
“Нарешті почали надходити системи Patriot та інші сучасні комплекси ППО”, – розповів високопоставлений офіцер українського Генштабу. “Це допоможе нам захищати наші міста та критичну інфраструктуру”.
Військові експерти зазначають, що швидкість поставок зброї безпосередньо впливає на здатність ЗСУ стримувати російський наступ. Затримки в прийнятті рішень західними партнерами часто призводять до складних ситуацій на фронті.
Висновки та перспективи
Проаналізувавши ситуацію на фронті та поспілкувавшись з десятками військових, можна зробити висновок, що стримування російського літнього наступу 2024 року залежить від кількох ключових факторів.
По-перше, необхідне посилення протиповітряної оборони, щоб нейтралізувати російську авіацію. По-друге, критично важливе збільшення поставок артилерійських боєприпасів для відновлення паритету у вогневій потужності. По-третє, потрібно вирішити проблему з ротацією та поповненням особового складу ЗСУ.
“Ми готові боротися до перемоги, але нам потрібні інструменти для цієї боротьби”, – підсумував командир батальйону з 24-ї бригади.
Незважаючи на складну ситуацію, моральний дух українських захисників залишається високим. Вони розуміють, що захищають не просто територію, а майбутнє своєї країни. І ця мотивація, помножена на професіоналізм та міжнародну підтримку, дає надію на стримування ворожого наступу.
