Трамп: між підтримкою України зброєю та митними погрозами Росії
За останні дні Дональд Трамп зробив кілька заяв щодо української та російської політики, які викликали резонанс у міжнародних колах. Попередні його висловлювання часто сприймалися як проросійські, однак останні коментарі вказують на можливість більш нюансованого підходу.
Зброя для України в борг
Під час передвиборчого виступу в Пенсильванії Трамп заявив, що розглядає можливість постачання Україні зброї в борг. “Якщо ми надамо зброю, то на певних умовах – чи то позика, чи інші формати“, – сказав кандидат у президенти від республіканців.
Ця заява з’явилася після численних критичних коментарів Трампа щодо масштабів американської допомоги Україні. Раніше він неодноразово висловлював невдоволення обсягами фінансування та стверджував, що європейські країни мають робити більший внесок.
Аналізуючи цю заяву, я спілкувалася з експертами з безпеки, які вважають, що модель “зброя в борг” може стати компромісним рішенням між повним припиненням підтримки та продовженням поточної політики адміністрації Байдена.
“Трамп намагається знайти підхід, який дозволить йому виконати обіцянки перед своїми виборцями щодо скорочення витрат, але водночас не виглядати повністю проросійським політиком”, – зазначив військовий аналітик Олексій Мельник.
Економічний тиск на Росію
Паралельно Трамп озвучив жорстку економічну позицію щодо Росії, погрожуючи запровадити 100-відсоткові мита на російські товари, якщо Москва не припинить агресію проти України. Це стало несподіванкою для багатьох спостерігачів, враховуючи його раніші заяви про “хороші відносини з Путіним”.
За даними Держдепартаменту США, обсяг російсько-американської торгівлі у 2023 році склав близько 30 мільярдів доларів, попри санкції. Запровадження стовідсоткових мит фактично означатиме торговельну блокаду.
Речник Кремля Дмитро Пєсков уже відреагував на цю заяву, назвавши її “передвиборчою риторикою”. Однак джерела в російських ділових колах висловлюють занепокоєння можливими економічними наслідками.
Обіцянки швидкого завершення війни
Варто зазначити, що Трамп також повторив свою тезу про здатність швидко завершити війну – “за 24 години“. Він не деталізував план, але натякнув на застосування економічного тиску на обидві сторони. Експерти з міжнародних відносин ставляться скептично до можливості швидкого вирішення конфлікту.
“Заяви про швидке завершення війни – це спрощення складної ситуації для виборців. Реальність значно складніша, і жоден президент США не має чарівної палички для миттєвого врегулювання”, – пояснила Марта Келлер, професорка міжнародних відносин.
Реакція української сторони
Представники української влади утримуються від детальних коментарів щодо заяв Трампа, однак неофіційно визнають, що готуються до різних сценаріїв розвитку американсько-українських відносин після виборів у листопаді.
За інформацією від моїх джерел у дипломатичних колах, українська сторона працює над стратегією співпраці з можливою новою адміністрацією. Особлива увага приділяється економічним аргументам та підходам, які могли б зацікавити бізнес-орієнтованого Трампа.
Аналіз та прогнози
Аналітики відзначають, що непослідовність у заявах Трампа ускладнює прогнозування його реальної політики у випадку повернення до Білого дому. Проте останні коментарі щодо підтримки України зброєю та економічного тиску на Росію можуть свідчити про готовність до більш збалансованого підходу, ніж очікувалося раніше.
“Не варто забувати, що Трамп – насамперед бізнесмен і прагматик. Він шукатиме вигідні для США рішення, навіть якщо це означатиме відхід від попередніх заяв”, – підсумував політичний експерт Віктор Гарбар.
Наступні тижні передвиборчої кампанії, ймовірно, принесуть нові заяви та уточнення позицій щодо українського питання, яке, попри бажання деяких американських політиків, залишається одним із центральних у міжнародному порядку денному.
