Дослідження Альцгеймера за участю котів

Марія Бондаренко
Автор:
Марія Бондаренко - Репортерка, авторка розслідувань
6 хв читання

Коли мій кіт Пушок почав ночами голосно нявкати без видимої причини, я спершу подумала, що він просто став більш вимогливим з віком. Але після консультації з ветеринаром виявилося, що у 12-річного улюбленця можуть бути перші ознаки котячої деменції. Це змусило мене глибше зануритися в тему — як журналістка, що пише про безпеку та здоров’я, я почала досліджувати зв’язок між котячою деменцією та хворобою Альцгеймера у людей.

Виявляється, наші домашні улюбленці можуть стати ключем до розуміння однієї з найскладніших хвороб людства. Коти, як і люди, з віком можуть розвивати когнітивну дисфункцію, що дуже нагадує хворобу Альцгеймера. Це відкриває важливі перспективи для досліджень, які можуть допомогти як нашим чотирилапим друзям, так і людям.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, понад 55 мільйонів людей у світі живуть з деменцією, і щороку з’являється близько 10 мільйонів нових випадків. Хвороба Альцгеймера є найпоширенішою формою деменції, становлячи 60-70% усіх випадків. При цьому ефективних методів лікування досі не розроблено.

“Коти – ідеальні моделі для вивчення нейродегенеративних захворювань людини, оскільки, на відміну від лабораторних мишей, вони природним чином розвивають патології, подібні до людських”, – пояснює професор Даніель Ланкастер з Університету Каліфорнії, який очолює дослідницьку групу з вивчення деменції у домашніх тварин.

Білки-маркери хвороби: спільне між людьми і котами

Ключовою ознакою хвороби Альцгеймера є накопичення у мозку аномальних білків – бета-амілоїду та тау-білка. Цікаво, що у старіючих котів спостерігається подібне накопичення бета-амілоїдних бляшок. Дослідження, проведене ветеринарним неврологом Марією Грицко, показало, що у 50% котів віком понад 15 років виявляються ці патологічні зміни.

“Коли ми порівняли зразки мозку літніх котів з когнітивними порушеннями та зразки мозку людей з хворобою Альцгеймера, ми побачили вражаючу схожість у розташуванні та структурі амілоїдних відкладень”, – розповідає доктор Грицко.

Під час мого візиту до лабораторії університетської клініки, де проводяться ці дослідження, я змогла на власні очі побачити, як ветеринари та неврологи співпрацюють, аналізуючи знімки МРТ котячого мозку. Ця міждисциплінарна співпраця відкриває нові горизонти для розуміння механізмів розвитку хвороби.

Поведінкові симптоми: що спільного між людьми та котами

Спілкуючись з власниками літніх котів та доглядальниками людей з хворобою Альцгеймера, я виявила багато спільних поведінкових симптомів:

– Дезорієнтація у знайомому оточенні
– Зміни циклу сну (активність вночі, сонливість вдень)
– Зменшення соціальної взаємодії
– Порушення гігієнічних звичок
– Тривожність та дратівливість

Оксана Петренко, чий 17-річний кіт Барсик страждає на когнітивну дисфункцію, розповіла мені: “Він може годинами сидіти перед стіною або застрягати в кутках. Іноді він ніби не впізнає нас, хоча ми з ним усе життя. Це дуже нагадує мені поведінку моєї бабусі, коли у неї почалася хвороба Альцгеймера”.

Інноваційні дослідження та їхній потенціал

Нещодавно розпочався масштабний дослідницький проект “Кіт і Альцгеймер”, який об’єднав зусилля ветеринарів, неврологів та генетиків з п’яти країн. У рамках проекту вчені вивчають понад 200 домашніх котів різного віку, слідкуючи за їхнім когнітивним станом протягом кількох років.

“Ми перевіряємо різні терапевтичні підходи на котах з когнітивною дисфункцією. Оскільки розвиток хвороби у них відбувається швидше, ніж у людей, ми можемо отримати результати значно раніше”, – пояснює керівник проекту, професор Олександр Коваленко.

Одним з найбільш перспективних напрямків є розробка препаратів, які запобігають утворенню амілоїдних бляшок. Експериментальний препарат FK-506, який показав позитивні результати у котів, зараз проходить модифікацію для можливого застосування у людей.

За даними Української асоціації ветеринарної медицини, у близько 28% домашніх котів віком понад 11 років спостерігаються ознаки когнітивної дисфункції. Це величезна популяція потенційних “пацієнтів”, які можуть допомогти у клінічних випробуваннях.

Діагностика та догляд: паралелі між видами

Інша важлива сфера досліджень – розробка ранніх діагностичних методів. Ветеринарний невролог Василь Ткаченко розповів мені про нову методику аналізу крові котів, яка дозволяє виявити біомаркери деменції на ранніх стадіях.

“Якщо ми зможемо адаптувати цей метод для людей, це буде революційним проривом. Зараз діагностика хвороби Альцгеймера на ранніх стадіях залишається складним завданням”, – зазначає доктор Ткаченко.

Крім того, вивчення методів догляду за котами з деменцією може надати цінну інформацію для покращення якості життя людей з хворобою Альцгеймера. Дослідники виявили, що збагачення середовища, регулярна розумова стимуляція та підтримка звичних ритуалів допомагають котам довше зберігати когнітивні функції.

Етичні аспекти та перспективи

Звісно, використання тварин у дослідженнях завжди піднімає етичні питання. Однак важливо розуміти, що дослідження котячої деменції – це не експерименти на тваринах у традиційному розумінні. Вчені вивчають природний розвиток хвороби у домашніх улюбленців, які отримують належний догляд.

“Наші дослідження допомагають не лише людям, але й самим котам. Розуміння механізмів котячої деменції дозволить нам розробити кращі методи діагностики та лікування для них”, – підкреслює Марина Ковальчук, ветеринар-геріатр.

За прогнозами Всесвітньої організації охорони здоров’я, кількість людей з деменцією до 2050 року може перевищити 130 мільйонів. У цьому контексті кожний новий напрямок досліджень, включно з вивченням котячої деменції, може наблизити нас до розуміння цієї складної хвороби.

Повертаючись до мого Пушка – завдяки ранньому виявленню когнітивних змін, ми змогли адаптувати його середовище та режим, щоб сповільнити прогресування хвороби. І хоча ця історія почалася з особистого досвіду, вона відкрила для мене цілий світ інноваційних досліджень, які можуть принести користь як нашим чотирилапим друзям, так і людству в цілому.

Поділитися цією статтею
Репортерка, авторка розслідувань
Стежити:
Марія Бондаренко – журналістка-розслідувачка, яка понад 7 років займається темами війни, безпеки, економіки та корупції. Закінчила Навчально-науковий Інститут журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та пройшла навчання в кількох міжнародних програмах для розслідувальної журналістики. Відома своїми матеріалами про оборонну сферу, допомогу військовим і волонтерам, а також розслідуваннями про непрозорі державні закупівлі. Її статті відзначаються глибиною аналізу та вмінням знаходити важливі деталі у складних темах. У UkrainianNews Today Марія пише про війну, оборону та антикорупційні розслідування.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *