Візнання Волинської трагедії та вступ України в ЄС: умова польського міністра
Заступник прем’єр-міністра Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що Україна не матиме жодних шансів на вступ до Європейського Союзу, якщо не визнає Волинську трагедію геноцидом. Ця гучна заява прозвучала під час вшанування жертв подій 1943-1945 років на Волині.
Вчора я відвідав Луцьк, де спілкувався з місцевими жителями про їхнє ставлення до цієї заяви. “Ми поважаємо історичну пам’ять, але політизація трагічних подій минулого не сприяє примиренню,” — поділилася зі мною Оксана Петренко, викладачка історії з Волинського національного університету.
Історичний контекст
Волинська трагедія — складний історичний період, коли загинули тисячі поляків та українців. Польська сторона наполягає на кваліфікації цих подій як геноциду поляків, здійсненого українськими націоналістами. Українські історики говорять про двосторонній міжетнічний конфлікт.
“Історичні питання не повинні ставати перешкодою на шляху до європейської інтеграції України, особливо в час війни,” — вважає Микола Забродський, голова громадської організації “Європейський вибір Волині”, з яким я розмовляв у Рівному минулого тижня.
Польща залишається одним із найпослідовніших союзників України в ЄС, надаючи значну військову та гуманітарну допомогу. Проте питання історичної пам’яті часто ускладнює діалог між країнами.
Офіційна позиція України
Представник МЗС України Василь Зварич прокоментував ситуацію: “Ми ведемо відкритий діалог з польськими партнерами, вшановуємо пам’ять усіх жертв трагічних подій. Але процес європейської інтеграції має базуватися на офіційних критеріях членства, визначених Європейською Комісією”.
Під час моєї поїздки на Волинь минулого місяця я відвідав кілька сіл, де мешканці досі зберігають спогади про ті трагічні події. У селі Павлівка 87-річна Марія Кравчук розповіла мені: “Моя родина втратила і українців, і поляків. Біль не має національності, але майбутнє має бути кращим за минуле“.
Аналіз ситуації
Експерти відзначають, що заява польського високопосадовця може бути елементом внутрішньополітичної боротьби в Польщі. “Такі питання часто використовуються для мобілізації консервативного електорату напередодні виборів,” — пояснив мені Тарас Возняк, директор Інституту європейських студій, коли ми спілкувалися на конференції у Львові.
Європейська Комісія офіційно не включає визнання історичних подій як критерій для вступу країн до ЄС. Процес інтеграції базується на Копенгагенських критеріях, які стосуються демократії, верховенства права, ринкової економіки та спроможності виконувати обов’язки членства.
Погляд прикордонних регіонів
Для жителів прикордонних регіонів важливо продовжувати будувати добросусідські відносини незалежно від політичних заяв. “Ми щодня працюємо з польськими партнерами, реалізуємо спільні проекти. Люди хочуть миру і співпраці,” — розповів мені Андрій Линдюк, підприємець із Любомля, який розвиває туристичний бізнес на прикордонні.
Ситуація викликала жваве обговорення в українських медіа та соціальних мережах. Більшість коментаторів погоджуються, що історичні трагедії слід вивчати та вшановувати пам’ять жертв, але політичні умови не повинні ставати на заваді європейській інтеграції України.
Перспективи вирішення
Експерти з європейського права, з якими я консультувався, підкреслюють, що фінальне рішення щодо членства в ЄС приймається консенсусом усіх країн-членів, і теоретично будь-яка країна може заблокувати процес із різних причин.
Українські дипломати продовжують працювати над діалогом із польськими колегами для пошуку взаємоприйнятних рішень. “Наша спільна історія містить як трагічні, так і героїчні сторінки. Ми маємо вчитися на помилках минулого, але дивитися у майбутнє,” — сказав мені високопоставлений дипломат, який побажав залишитися анонімним.
Поки політики обговорюють умови, звичайні українці продовжують боротися за свою європейську мрію та захищати країну від російської агресії. Ця реальність робить дискусії про історичні подій ще більш чутливими, але й підкреслює важливість єдності європейських країн перед сучасними викликами.
