Фейк про латвійського прикордонника викрито: вигадана міна
За останні дні соціальними мережами активно поширювалася новина про те, що латвійський прикордонник нібито загинув, підірвавшись на протипіхотній міні на кордоні з Росією. Проте розслідування показало, що ця інформація є дезінформацією, спрямованою на дестабілізацію ситуації та посилення напруги між Латвією та Росією.
Насправді жоден латвійський прикордонник не підривався на міні. Офіційні представники Державної прикордонної служби Латвії спростували цю інформацію, назвавши її провокацією. “Жодних інцидентів з нашими співробітниками на кордоні не відбувалося. Всі прикордонники виконують свої обов’язки в штатному режимі“, – заявив представник прикордонної служби.
Шлях поширення фейку
Цікаво простежити, як розповсюджувався цей фейк. Спочатку повідомлення з’явилося в кількох маловідомих Telegram-каналах, які раніше вже були помічені у поширенні недостовірної інформації. Пізніше новину підхопили деякі проросійські ресурси, додавши “деталей” про те, що міни нібито встановлювалися для “стримування російського наступу”.
Наше розслідування виявило, що фотографії, які супроводжували новину, були взяті з архівних матеріалів, що не мають жодного відношення до Латвії чи описуваних подій. Одне із зображень виявилося кадром з військових навчань, що проводилися ще у 2018 році.
Експертна оцінка
Експерти з інформаційної безпеки відзначають, що подібні фейки є частиною інформаційної війни. “Мета таких повідомлень – створити атмосферу страху, переконати людей у неминучості військового конфлікту та посіяти недовіру до оборонних заходів країн Балтії”, – пояснює аналітик з інформаційної безпеки Олександр Ковальчук.
Варто зазначити, що останнім часом кількість дезінформаційних повідомлень, пов’язаних з країнами Балтії, значно зросла. Це можна пояснити загостренням геополітичної ситуації та намаганням певних сил дестабілізувати обстановку в регіоні.
Як розпізнати дезінформацію
Як не потрапити на гачок дезінформаторів? Експерти радять перевіряти новини в кількох надійних джерелах, звертати увагу на офіційні заяви державних органів та критично ставитися до емоційних повідомлень, особливо тих, що з’являються спочатку в анонімних Telegram-каналах.
Міністерство закордонних справ Латвії також відреагувало на ситуацію, закликавши громадян бути уважними до інформації, яку вони споживають, та не поширювати неперевірені дані, особливо ті, що стосуються питань національної безпеки.
Цей випадок вкотре доводить важливість медіаграмотності та критичного мислення в умовах інформаційної війни, коли дезінформація стає потужною зброєю.
