Громадські організації вимагають зберегти фінансування Суспільного мовлення
Чотирнадцять провідних українських громадських організацій звернулися до влади із закликом підтримати належне фінансування Суспільного мовлення. Як регіональний журналіст, який постійно працює в різних куточках України, я бачу, наскільки важливим є Суспільне для інформування громадян, особливо в регіонах.
«Ми глибоко стурбовані спробами скоротити фінансування Національної суспільної телерадіокомпанії України, що може підірвати її незалежність та суттєво обмежити можливості», – йдеться у відкритому зверненні представників громадянського суспільства.
Важливість регіонального мовлення
Минулого тижня я відвідав Чернігівщину, де місцева команда Суспільного – єдине медіа, яке системно висвітлює проблеми прикордонних громад. Тамтешні мешканці розповідали, що тільки завдяки регіональним кореспондентам Суспільного про їхні щоденні виклики дізнається вся країна.
«Якби не журналісти Суспільного, про наше село ніхто б і не знав. Лише після їхніх репортажів нам почали допомагати з відбудовою школи», – поділилася зі мною Марина Петренко, вчителька з прикордонного села.
Фінансування під час війни
Громадські організації наголошують, що скорочення фінансування Суспільного мовника відбувається в надзвичайно складний для України час. Під час повномасштабної війни Суспільне залишається одним з небагатьох джерел достовірної інформації, яке не залежить від власників чи політичних груп.
«Законодавство гарантує Суспільному стабільне фінансування у розмірі не менше 0,2% від загального фонду Державного бюджету за попередній рік. Ця норма є важливою гарантією незалежності мовника», – нагадують автори звернення.
Довіра громадян та роль на деокупованих територіях
Цікаво, що Суспільне має високу довіру серед українців. За даними останнього дослідження Київського міжнародного інституту соціології, 69% громадян довіряють Суспільному мовнику. Це один із найвищих показників серед усіх медіа країни.
Під час моїх поїздок Херсонською областю цього місяця я спілкувався з місцевими активістами, які розповідали, що регіональні філії Суспільного стали платформою для обговорення найболючіших проблем деокупованих територій.
«Комерційні канали приїжджають лише за сенсаціями. А журналісти Суспільного тут постійно, вони знають наші проблеми зсередини», – розповів Олексій Вишневський, керівник громадської організації «Відродження Півдня».
Євроінтеграція та вимоги до медіа
Представники громадських організацій зазначають, що незалежність Суспільного мовника є важливою умовою для євроінтеграції України. Побудова незалежного суспільного мовлення – одна з вимог Європейського Союзу до країн-кандидатів.
«Скорочення фінансування Суспільного мовлення призведе до згортання регіональних редакцій та зменшення кількості контенту для національних меншин. Це суперечить європейським стандартам та курсу України на євроінтеграцію», – застерігають автори звернення.
Історія становлення Суспільного мовлення
Суспільне мовлення в Україні з’явилося лише у 2017 році після тривалої боротьби громадянського суспільства. Проте його становлення відбувається непросто. Щороку під час бюджетного процесу виникають спроби скоротити фінансування мовника.
Як розповіла мені Світлана Остапа, голова Наглядової ради Суспільного, зменшення фінансування означатиме, що мовник не зможе виконувати всі покладені на нього функції.
«Нам доведеться закривати регіональні корпункти, скорочувати програми для дітей та національних меншин. Це удар по інформаційній безпеці України», – пояснила вона.
Заклик до дій
У своєму зверненні громадські організації закликають владу дотримуватися законодавства та забезпечити належне фінансування Суспільного мовника у 2026 році.
Серед підписантів звернення – такі відомі організації як Інститут масової інформації, «Детектор медіа», Комісія з журналістської етики, Центр демократії та верховенства права, Інститут розвитку регіональної преси та інші.
Тепер слово за владою. Чи почує вона голос громадянського суспільства – покаже час. Але як журналіст, який щодня працює в регіонах, я переконаний: сильне Суспільне мовлення – це інвестиція в інформаційну безпеку та демократичний розвиток України.
