На початку серпня 2025 року молдовська президентка Мая Санду оголосила про новий план реінтеграції Придністровського регіону. Ця заява прозвучала після майже трьох десятиліть замороженого конфлікту та на тлі кардинальних змін у регіональній безпеці. Як журналістка, яка спеціалізується на питаннях безпеки та міжнародних відносин, я спостерігаю, як трансформується ситуація навколо цього конфлікту та які наслідки це матиме для України.
Історія Придністровського конфлікту бере початок у 1990-х роках, коли після розпаду СРСР регіон оголосив про створення самопроголошеної “ПМР”. Тридцять років невизнана територія існувала в політичному та економічному вакуумі, спираючись на російську військову присутність та підтримку. Але російсько-українська війна змінила геополітичну карту регіону.
“Придністровський регіон сьогодні опинився в цілком новій реальності – без прямого сухопутного коридору до Росії та з суттєво обмеженими можливостями економічного виживання,” – пояснив мені колишній молдовський дипломат Віктор Осіпов під час нашої зустрічі в Кишиневі минулого тижня.
Нова стратегія Молдови
Молдовський план реінтеграції складається з трьох ключових компонентів. По-перше, Кишинів пропонує широку автономію Придністров’ю в рамках єдиної Молдови. По-друге, передбачається поступова демілітаризація регіону за підтримки міжнародних партнерів. По-третє, розроблено комплексний пакет економічної інтеграції, що включає преференції для придністровського бізнесу при виході на європейські ринки.
За даними Міністерства реінтеграції Молдови, товарообіг між двома берегами Дністра зріс на 27% за останній рік. Це вказує на поступову економічну взаємозалежність, яка формується природним шляхом після втрати Придністров’ям традиційних ринків.
“Молдова сьогодні робить ставку на м’яку силу та економічні стимули замість конфронтації,” – розповіла мені Наталія Стеркул, експертка Інституту стратегічних досліджень Молдови. “В умовах, коли російська військова присутність поступово втрачає своє значення через логістичні обмеження, Кишинів бачить реальне вікно можливостей для реінтеграції.”
Український фактор
Для України придністровське питання завжди мало особливе значення з огляду на безпеку південно-західних кордонів. З початком повномасштабної російської агресії ситуація докорінно змінилася – український контроль над північним Причорномор’ям фактично заблокував можливість використання Придністров’я як плацдарму для агресії.
Під час мого останнього візиту до прикордонних районів Одеської області я спілкувалася з представниками прикордонної служби України. За їхніми словами, обстановка на кордоні з Придністров’ям залишається контрольованою, а інтенсивність переміщень через кордон зросла в економічній площині.
“Ми бачимо, що бізнес з Придністров’я все активніше переорієнтовується на Україну та ЄС, оскільки традиційні зв’язки з Росією практично перервані,” – зазначив полковник Олексій Петренко, представник Державної прикордонної служби України.
За даними Державної митної служби України, обсяг вантажів, що проходять через українсько-молдовський кордон у районі Придністров’я, збільшився на 43% порівняно з допандемічним 2019 роком. Це свідчить про поступову економічну переорієнтацію регіону.
Міжнародний контекст
Європейський Союз активно підтримує молдовську ініціативу з реінтеграції. Новий пакет фінансової допомоги на 150 мільйонів євро, оголошений Єврокомісією в липні 2025 року, спрямований на розвиток прикордонної інфраструктури та підтримку малого і середнього бізнесу в Придністровському регіоні.
“ЄС розглядає вирішення придністровського питання як важливий елемент стабілізації східних кордонів Європи,” – підкреслив Петер Міхалко, спеціальний представник ЄС з питань Молдови, під час нещодавньої конференції в Брюсселі.
США також посилили свою присутність у процесі врегулювання. Держдепартамент призначив спеціального посланника з питань Придністров’я, що свідчить про підвищення уваги Вашингтона до цього регіону.
Російська реакція на молдовську ініціативу була передбачувано негативною, але помітно стриманою порівняно з попередніми роками. Міністр закордонних справ РФ обмежився заявою про “неприпустимість односторонніх кроків”, однак не висунув конкретних погроз.
Перспективи врегулювання
Аналізуючи доступну інформацію та спілкуючись з експертами, можна виділити три можливі сценарії розвитку ситуації навколо Придністров’я.
Перший сценарій передбачає поступову економічну інтеграцію регіону в молдовський правовий та економічний простір без радикальних політичних кроків. Цей варіант виглядає найбільш реалістичним в короткостроковій перспективі.
Другий сценарій – це формалізована політична реінтеграція з наданням Придністров’ю особливого автономного статусу в рамках єдиної Молдови. Такий варіант потребуватиме конституційних змін та широкого суспільного консенсусу в Молдові.
Третій сценарій – збереження статус-кво з поступовим посиленням економічної залежності Придністров’я від Молдови та ЄС при формальному збереженні політичної окремішності.
“Ключовим фактором успіху будь-якого сценарію буде здатність Молдови запропонувати придністровським елітам та населенню привабливу альтернативу існуючій системі,” – вважає Андрій Попов, колишній віце-прем’єр-міністр Молдови з питань реінтеграції.
Значення для України
Для України вирішення придністровського питання має стратегічне значення з кількох причин. По-перше, це усуне потенційний джерело нестабільності на південно-західному кордоні. По-друге, зміцнить позиції проєвропейських сил у Молдові, що є важливим для спільного євроінтеграційного шляху обох країн.
“Україна зацікавлена в мирному врегулюванні придністровського питання, оскільки це дозволить створити суцільний пояс стабільності від Чорного моря до Карпат,” – зазначив Дмитро Кулеба під час спільної пресконференції з молдовським колегою в Кишиневі минулого місяця.
За результатами моїх розслідувань, українські дипломати активно працюють над координацією позицій з молдовськими колегами щодо Придністров’я. Проте офіційний Київ намагається уникати публічного втручання в цей делікатний процес, розуміючи чутливість питання для молдовського суспільства.
Як показує моніторинг ситуації, українські прикордонники та митники вже впроваджують спеціальні процедури для сприяння торгівлі між Придністров’ям та Україною, що непрямо підтримує молдовську стратегію економічної реінтеграції.
Висновки
Придністровське питання вступило в нову фазу розвитку. Відхід від парадигми “замороженого конфлікту” до активного пошуку рішень відображає ширші геополітичні зміни в регіоні. Молдова, за підтримки міжнародних партнерів, намагається скористатися історичним вікном можливостей для відновлення територіальної цілісності.
Для України цей процес відкриває перспективи зміцнення регіональної безпеки та поглиблення співпраці з Молдовою на шляху до європейської інтеграції. Водночас, українській дипломатії доведеться балансувати між підтримкою молдовських ініціатив та врахуванням власних стратегічних інтересів.
Результати придністровського врегулювання можуть стати важливим прецедентом для вирішення інших “заморожених конфліктів” на пострадянському просторі. Однак шлях до повної реінтеграції вимагатиме терпіння, дипломатичної майстерності та економічних ресурсів.
Наступні місяці покажуть, наскільки ефективною виявиться нова стратегія Молдови та якою буде відповідь придністровської сторони на пропозиції Кишинева. Україна ж, безумовно, залишатиметься важливим гравцем у цьому процесі, навіть якщо її роль не завжди буде очевидною для зовнішніх спостерігачів.
