Удари Росії по українських містах 2024: масовані атаки на тлі зриву мирних переговорів
Сьогодні зранку наш Харків знову прокинувся від вибухів. Чергова масована атака росіян. Десятки ракет та дронів-камікадзе влучили в енергетичну інфраструктуру та житлові квартали. Ця картина вже стала болісно знайомою для багатьох українських міст.
Прибувши на місце одразу після обстрілу, я побачив як рятувальники витягають людей з-під завалів багатоповерхівки. Літня жінка, притискаючи до грудей невеличкий згорток з документами, плакала біля того, що ще вчора було її домівкою.
“Я лише встигла схопити паспорт та фотографії покійного чоловіка. Все інше… все життя залишилось там”, – каже мені Марія Петрівна, 73 роки, мешканка Харкова.
Дипломатичний контекст
Масовані удари по цивільній інфраструктурі відбуваються на тлі провалу спроб досягти мирних домовленостей. Минулого тижня представники України заявили про неможливість переговорів після того, як Росія висунула неприйнятні умови, включаючи визнання окупованих територій “російськими”.
“Ми бачимо ескалацію з боку Росії саме тоді, коли міжнародні партнери намагаються відновити діалог”, – пояснює Олександр Ковальчук, аналітик Центру безпекових досліджень. “Це типова тактика – посилювати тиск на цивільне населення перед дипломатичними переговорами”.
За даними місцевої влади, лише за останній місяць російські війська завдали ударів по об’єктах критичної інфраструктури у 18 українських містах. Найбільше постраждали Харків, Суми, Чернігів, Запоріжжя та Дніпро.
Медична система під тиском
У Дніпрі минулого тижня я спілкувався з медиками міської лікарні №2, яка приймає поранених після обстрілів. Втома на їхніх обличчях говорить більше, ніж слова.
“Ми працюємо на межі можливостей. Останнім часом кількість постраждалих значно зросла”, – розповідає Ірина Степанівна, головна медсестра відділення інтенсивної терапії. “Найважче, коли привозять дітей”.
Енергетична криза
Особливого удару зазнала енергетична система України. За словами представника Укренерго Володимира Кудрицького, пошкоджено близько 40% енергетичних об’єктів країни. Це призвело до регулярних відключень електроенергії навіть у відносно спокійних західних областях.
У Львові, де я побував з робочою поїздкою минулого місяця, люди готуються до можливих перебоїв з електропостачанням. Біля магазинів техніки вишиковуються черги за генераторами та павербанками.
“Ми вже звикли жити в режимі постійної готовності”, – ділиться Тарас, власник невеликої кав’ярні в центрі Львова. “Маємо генератор, запас води, аварійне освітлення. Працюємо за будь-яких умов”.
Міжнародна реакція
Міжнародна спільнота висловлює занепокоєння ескалацією конфлікту. Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш назвав останні атаки “неприйнятними” та закликав до негайного припинення вогню. Європейський Союз готує новий пакет санкцій проти Росії.
Проте на місцях санкції здаються далекою абстракцією. Для українців реальність – це повітряні тривоги, зруйновані домівки та постійний страх за життя близьких.
“Ми не знаємо, чи прокинемось завтра”, – каже мені Олена, молода мама з Запоріжжя. “Але ми вже навчились цінувати кожен день, коли всі рідні живі та поруч”.
Життя продовжується
Попри все, в українських містах продовжується життя. Діти ходять до школи (хоч і часто в бомбосховища під час тривог), працюють магазини, люди закохуються, народжуються діти. Життя триває, незважаючи на щоденні удари.
“Ми тримаємось разом. Допомагаємо сусідам, ділимось всім, що маємо”, – розповідає Микола, волонтер з Чернігова. “Росія може зруйнувати наші будинки, але не нашу єдність”.
Потреби оборони
Тим часом українські військові запевняють, що системи протиповітряної оборони працюють на максимумі можливостей. За офіційними даними, до 70% ворожих ракет та дронів збиваються, але цього недостатньо для повного захисту цивільного населення.
“Нам потрібно більше систем ППО”, – наголошує військовий експерт Андрій Ричагов. “Кожна додаткова система – це врятовані життя”.
Поки політики шукають дипломатичні рішення, звичайні українці продовжують платити найвищу ціну в цій війні. І ця ціна з кожним новим ударом стає все вищою.
