Обстріл залізниці на Київщині: як громади долають наслідки та відновлюють сполучення
Сонце ледь піднялося над обрієм, коли я прибув на станцію Бородянка. Залізничники в помаранчевих жилетах метушилися біля колій, відновлюючи пошкоджену ділянку. Вчорашній обстріл залізничної інфраструктури на Київщині став черговим викликом для місцевих громад, але не зламав їхньої рішучості.
“Прокинулись о п’ятій від вибухів. Думали спочатку, що це десь далеко, але виявилося – за кілька кілометрів від нас”, – розповідає Оксана Петренко, мешканка прилеглого села. Жінка щодня їздить на роботу до Києва електричкою, і пошкодження колій означає для неї додаткові дві години в дорозі.
За інформацією Київської обласної військової адміністрації, внаслідок ранкового обстрілу було пошкоджено близько 100 метрів залізничного полотна на перегоні між станціями Немішаєве та Бородянка. Попри значні руйнування, постраждалих серед цивільного населення немає.
“Це вже третій обстріл транспортної інфраструктури області за останній місяць“, – повідомив представник КОВА Сергій Коваленко. “Наші ремонтні бригади працюють цілодобово. Очікуємо відновлення руху вже завтра вранці”.
Масштаби руйнувань та ремонтні роботи
На місці працюють одразу три бригади залізничників. Григорій Савченко, старший бригади ремонтників, розповідає про масштаби робіт: “Пошкоджено не лише колії, але й сигнальне обладнання. Доводиться практично заново все встановлювати, але ми вже звикли працювати в таких умовах”.
Для мешканців навколишніх сіл залізниця – це не просто транспорт, а справжня життєва артерія. Більшість працює в Києві, доїжджаючи щодня електричками. Через обстріл “Укрзалізниця” організувала автобусне сполучення на пошкодженій ділянці.
“Звісно, незручно з пересадками, але люди ставляться з розумінням. Головне – що є альтернатива”, – ділиться спостереженнями Тарас Віталійович, водій автобуса, який курсує між пошкодженими станціями.
Реакція місцевої влади та громади
Місцева влада оперативно відреагувала на ситуацію. За словами голови Бородянської селищної ради Валентини Кравченко, в громаді швидко організували додаткові автобусні маршрути: “Наші підприємці самі запропонували допомогу – виділили три автобуси. Це свідчення того, наскільки згуртованою стала наша громада за останні роки”.
Для багатьох місцевих мешканців залізниця має особливе значення. “Мій батько все життя пропрацював тут стрілочником, – розповідає 68-річний Микола Степанович. – Колія через Бородянку існує вже понад століття. Пережила дві світові війни, переживе й це”.
Волонтерська допомога та самоорганізація
Відвідавши імпровізований пункт допомоги пасажирам, я поспілкувався з волонтерами. Місцеві жителі самоорганізувалися та забезпечують гарячим чаєм і їжею людей, які чекають на транспорт.
“Ми вже звикли швидко реагувати на різні ситуації, – каже Наталія, координаторка волонтерів. – Вранці дізналися про обстріл, а вже о десятій годині розгорнули пункт. Люди несуть хто що може – термоси, бутерброди, печиво”.
Примітно, що діти з місцевої школи також долучилися до допомоги. Гурток юних краєзнавців під керівництвом вчительки історії розробив карти-схеми альтернативних маршрутів і роздає їх пасажирам.
Робота залізниці в умовах надзвичайної ситуації
За даними “Укрзалізниці”, через пошкодження інфраструктури було затримано вісім приміських поїздів та два пасажирські далекого сполучення. Для останніх розроблено об’їзні маршрути, що збільшило час у дорозі приблизно на годину.
“Ми вже навчилися оперативно реагувати на такі виклики, – пояснює Олег Сидоренко, представник регіонального управління “Укрзалізниці”. – Розроблено кілька сценаріїв дій на випадок пошкоджень різних ділянок. Це дозволяє мінімізувати час простою та незручності для пасажирів”.
Представники Державної служби з надзвичайних ситуацій підтвердили, що всі вибухонебезпечні предмети з території вже вилучено, і ремонтні роботи можуть проводитися безперешкодно.
Стійкість місцевих жителів
Місцеві жителі демонструють неймовірну стійкість. “Нас цим не злякати, – говорить літня жінка, яка чекає на автобус до Києва. – Я пережила окупацію Бородянки, то хіба затримка поїздів мене зупинить? Поїду до доньки, як і планувала”.
Завершуючи репортаж на станції Бородянка, я спостерігаю за злагодженою роботою ремонтників. Залізничне полотно, пошкоджене вранішнім обстрілом, поступово відновлюється. Разом з ним відновлюється і нормальне життя громади – попри всі виклики та перешкоди.
Ця історія з Київщини – лише один приклад того, як українські громади щодня демонструють неймовірну здатність адаптуватися до складних умов і продовжувати жити далі. Це той самий незламний дух, який неможливо підкорити жодними обстрілами.
