Прощання з Андрієм Парубієм
Понеділок видався чорним для багатьох українців. Сьогодні країна прощається з Андрієм Парубієм – політиком, громадським діячем, одним із символів Революції Гідності. Його життя обірвалося надто рано, залишивши після себе глибокий слід у новітній історії України.
Церемонія у Києві
Вранці у Києві розпочалася церемонія прощання. Михайлівський Золотоверхий собор ледве вмістив усіх, хто прийшов віддати шану. Люди стояли навіть на вулиці – звичайні кияни, ветерани, волонтери, політики.
“Андрій завжди був там, де найважче, де потрібна була його допомога,” – розповідає Олександр Ковальчук, ветеран АТО, який познайомився з Парубієм під час Майдану. “Він не ховався за чужими спинами, завжди йшов попереду.”
У соборі панувала тиша, яку порушували лише тихі молитви священників та приглушені схлипування. Багато хто не стримував сліз. Біля труни – рідні, близькі, побратими. На подвір’ї – сотні людей з квітами.
Пані Марія, вчителька з Києва, прийшла з учнями старших класів. “Важливо, щоб діти знали своїх героїв. Парубій був одним із тих, хто творив нашу незалежність не словами, а діями,” – каже вона, витираючи сльози.
Прощання у Львові
Після церемонії у Києві труну з тілом перевезли до Львова – міста, з яким Парубій був особливо пов’язаний. Тут він народився, виріс, розпочав свій політичний шлях.
На площі перед Львівською оперою зібралися тисячі людей. Багато хто тримав у руках синьо-жовті прапори та лампадки. “Він був справжнім сином Львова і всієї України,” – сказав у своїй промові міський голова Львова.
У натовпі помітно багато молоді. Студенти львівських вишів прийшли цілими групами. “Мені було 12, коли почався Майдан,” – розповідає Марко, студент історичного факультету. “Пам’ятаю, як щовечора ми з батьками дивилися новини, і там часто виступав Парубій. Він став для мене прикладом мужності.”
Микола Степанович, пенсіонер, колишній вчитель, тримає в руках старе фото. “Тут Андрій ще зовсім молодий. Це наша перша патріотична акція у Львові на початку 90-х. Він уже тоді горів ідеєю незалежної України.”
На будівлі Львівської міської ради приспущені державні прапори. Оголошено день жалоби у місті. У багатьох вікнах – свічки пам’яті.
Спогади та відгуки
“Парубій був тим, хто вмів об’єднувати,” – ділиться спогадами Ірина, волонтерка з 2014 року. “Під час Майдану він координував самооборону, а це означало – працювати з дуже різними людьми. Він умів знаходити спільну мову з усіма, хто боровся за Україну.”
Представники ветеранських організацій прийшли попрощатися з побратимом. Багато хто в камуфляжі, з бойовими нагородами. “Для нас він був не просто політиком, а справжнім командиром,” – каже Василь, ветеран російсько-української війни.
За словами організаторів, завтра відбудеться похорон на Личаківському цвинтарі. Очікується, що попрощатися з Парубієм прийдуть десятки тисяч людей.
“Кожен, хто сьогодні прийшов, має частинку спогадів про Андрія,” – говорить Олена, громадська активістка. “Для когось він комендант Майдану, для когось – голова Верховної Ради, а для когось – просто чесна людина, яка любила Україну більше за власне життя.”
Жалоба по всій країні
По всій країні сьогодні пройшли жалобні заходи. У соціальних мережах – тисячі постів з хештегом #ДякуємоАндрію.
Президент України у своєму зверненні назвав Парубія “людиною, яка стояла біля витоків сучасної української державності” і закликав берегти пам’ять про нього.
Історична спадщина
Історія Андрія Парубія – це частина історії становлення нашої незалежності. Від створення перших патріотичних організацій у Львові до керівництва Верховною Радою – його життя було нерозривно пов’язане з боротьбою за Україну.
І сьогодні, прощаючись з ним, Україна не лише сумує за втратою, але й обіцяє пам’ятати його спадщину та продовжувати його справу.
