Вшанування Андрія Парубія Київ 2024 на Майдані
Сьогодні на Майдані Незалежності зібралися сотні людей, щоб вшанувати пам’ять Андрія Парубія, колишнього спікера Верховної Ради і відомого громадського діяча. Прийшли представники різних поколінь – від ветеранів Революції Гідності до молоді, яка виросла вже в незалежній Україні.
Стою біля Стели Незалежності, звідки відкривається вид на весь Майдан. Люди тримають свічки, фотографії, синьо-жовті прапори майорять над головами. Вечірнє київське небо сьогодні особливо пронизливе – наче саме віддає шану цій людині.
“Андрій був справжнім патріотом, який ніколи не боявся стояти в перших рядах”, – розповідає мені Олена Ковальчук, громадська активістка, яка знала Парубія з часів Помаранчевої революції. “Він завжди казав правду, навіть коли це було незручно або небезпечно”.
Роль під час Революції Гідності
Цього вечора на Майдані згадують різні періоди життя і діяльності Парубія. Особливо яскраво постає його роль під час Революції Гідності 2013-2014 років, коли він був комендантом наметового містечка.
“Без його організаційних здібностей і залізної волі, невідомо як би розвивалися події Майдану”, – ділиться спогадами Микола Петренко, ветеран АТО, який познайомився з Парубієм саме на барикадах. “Він міг знайти спільну мову з різними людьми – від радикальної молоді до поважних політиків”.
Вражає кількість молодих людей, які прийшли віддати шану. Запитую у 19-річного Тараса, студента політології, чому для нього важливо бути тут.
“Я виріс на історіях про Майдан. Парубій – це людина, яка не словами, а діями показала, що значить бути відповідальним громадянином”, – відповідає юнак, тримаючи в руках невелику лампадку.
Атмосфера вшанування
З динаміків лунають українські пісні – ті самі, що звучали тут десять років тому. Люди підспівують, дехто витирає сльози. Поруч зі мною стоїть літня жінка, Марія Степанівна. Вона приїхала з Полтавщини спеціально на цей вечір пам’яті.
“Знаєте, мій онук воює зараз на фронті. І якби не такі люди як Парубій, які боролися за нашу незалежність, невідомо, чи мали б ми зараз державу, яку можна захищати”, – каже вона, міцно стискаючи в руках фотографію Андрія Володимировича.
Промови та спогади
На імпровізованій сцені виступають колишні соратники Парубія, громадські діячі, представники культури. Говорять про його принциповість, відданість ідеї української державності, вміння згуртовувати людей.
“Він ніколи не прагнув слави. Він просто робив те, що вважав правильним”, – наголошує один із промовців, колишній колега Парубія по парламенту.
Особливо зворушливим був момент, коли на сцену піднялися родичі Героїв Небесної Сотні. Вони говорили про те, як Парубій допомагав їм у найскладніші часи, як підтримував ініціативи щодо вшанування пам’яті загиблих.
Хвилиною мовчання присутні вшанували не лише Андрія Парубія, але й усіх, хто віддав життя за Україну – від Революції Гідності до сьогоднішньої війни.
“Найкращим вшануванням пам’яті Андрія буде продовження його справи – розбудова сильної, незалежної України“, – підсумував один з організаторів заходу.
Особисті спогади учасників
Коли офіційна частина завершилася, люди не поспішали розходитися. Багато хто ділився особистими спогадами, показував фотографії з архівів. Я помітив групу ветеранів, які згадували, як Парубій відвідував їх на передовій у перші роки війни на сході.
“Він приїжджав до нас не з порожніми руками і не для фотографій. Привозив необхідне спорядження, вислуховував проблеми, а потім реально допомагав їх вирішувати через парламент”, – розповідав один з них.
Значення вечора пам’яті
Вечір пам’яті на Майдані – це не лише данина поваги одній людині, але й момент національної єдності, нагадування про цінності, за які українці готові боротися. Цього вечора на головній площі країни панувала особлива атмосфера – сумна, але сповнена гідності та віри в майбутнє.
Як сказала одна з учасниць, витираючи сльози: “Поки ми пам’ятаємо таких людей як Андрій Парубій, Україна незламна“.
