Сонце повільно сідає за горизонт, коли я під’їжджаю до Болграда. Це моя перша подорож на південь Одещини після початку повномасштабного вторгнення. Місто зустрічає мене тихими вуличками та неквапливим ритмом життя. Проте за цим спокоєм ховається дивовижна енергія творчості та відродження.
Болградська громада, розташована біля кордону з Молдовою та Румунією, останніми роками стає центром крафтового туризму в регіоні. І справа не лише в мальовничих виноградниках чи багатій болгарській культурній спадщині. Сьогодні обличчя громади творять місцеві майстри, які буквально власними руками змінюють туристичний потенціал усього краю.
“Наші майстри – це наше головне багатство”, – розповідає Марія Вербанова, керівниця місцевого туристично-інформаційного центру. “Щороку до нас приїжджає все більше туристів саме за автентичними враженнями та можливістю відчути місцеву культуру через ремесла”.
Відродження традицій через сучасне мистецтво
Іван Стоянов, 62-річний гончар, зустрічає мене у своїй майстерні на околиці міста. Його руки, вкриті глиною, впевнено формують глечик на гончарному крузі. “Мій дід був гончарем, батько теж. Я думав, що це вмирає, але зараз молодь знову цікавиться ремеслами”, – усміхається він.
Іванова майстерня стала не просто місцем виробництва керамічних виробів, а справжнім освітнім хабом. Щомісяця тут проводяться майстер-класи для всіх охочих. Туристи можуть не лише придбати унікальні вироби, а й самі спробувати створити щось власноруч.
“Минулого року ми прийняли понад 500 відвідувачів, які спеціально приїхали на наші гончарні майстер-класи”, – пояснює Стоянов. “Людям потрібне щось справжнє, зроблене руками, особливо зараз”.
За даними Болградської міської ради, розвиток крафтового туризму збільшив туристичний потік до громади на 27% порівняно з довоєнним 2021 роком. Примітно, що більшість відвідувачів – це внутрішні туристи з Одеси, Києва та західних областей України.
Від хобі до бізнесу: нове економічне дихання громади
У центрі міста знаходжу невеликий магазин “Болградські скарби”, де продаються вироби місцевих майстрів. Тут представлено все: від традиційних вишиванок до сучасних прикрас, виготовлених за стародавніми болгарськими техніками.
“Три роки тому я просто вишивала для себе”, – розповідає Олена Георгієва, власниця магазину. “А зараз мої вироби купують туристи з усієї України, і я можу забезпечувати свою сім’ю, займаючись улюбленою справою”.
Олена не лише продає свої вироби, але й координує мережу з понад 20 місцевих ремісників. Вони разом організовують щосезонні фестивалі ремесел, які стали магнітом для туристів.
За інформацією Агентства регіонального розвитку Одеської області, крафтовий сектор сьогодні забезпечує роботою близько 80 родин у Болградській громаді. “Це вже не просто хобі, а повноцінна економічна галузь”, – підкреслює Сергій Петренко, представник агентства.
Виклики та перспективи крафтового туризму
Незважаючи на позитивну динаміку, розвиток крафтового туризму в Болграді стикається з викликами. Транспортна доступність, брак якісних закладів розміщення та недостатня промоція – головні перешкоди для залучення більшої кількості відвідувачів.
“Ми знаємо про ці проблеми і працюємо над їх вирішенням”, – говорить Петро Коваленко, заступник голови Болградської громади. “Цього року ми виділили 1,2 мільйона гривень на розвиток туристичної інфраструктури та підтримку місцевих ремісників”.
Громада активно співпрацює з міжнародними організаціями. За підтримки USAID було створено онлайн-каталог місцевих майстрів, а проєкт ЄС “Культурні шляхи” допоміг з організацією навчальних поїздок для ремісників.
“Найважливіше – зберегти автентичність”, – наголошує Наталія Симеонова, керівниця проєкту “Відроджені традиції”. “Туристи їдуть до нас не за шаблонними сувенірами, а за справжніми враженнями та знаннями”.
Майстри як культурні амбасадори
Наступного дня відвідую сироварню родини Колєвих у селі Виноградівка, що входить до Болградської громади. Господарі створили не просто виробництво, а справжній туристичний комплекс, де можна побачити весь процес виготовлення традиційного болгарського сиру.
“Ми не просто продаємо сир – ми ділимося нашою історією та культурою”, – пояснює Петро Колєв, засновник сироварні. “Коли туристи бачать, як ми працюємо, вони розуміють цінність нашого продукту”.
За даними дослідження, проведеного Центром розвитку туризму Одеської області, 76% туристів, які відвідали Болградську громаду, назвали спілкування з місцевими майстрами найціннішим досвідом своєї подорожі.
“Місцеві ремісники стають справжніми культурними амбасадорами нашого регіону”, – вважає Вікторія Грановська, соціологиня Одеського національного університету. “Вони розказують про нашу громаду краще за будь-які рекламні буклети”.
Плани на майбутнє: творчі кластери та фестивалі
Перед від’їздом зустрічаюся з групою молодих ремісників у новоствореному творчому просторі “АРТ-подвір’я”. Тут працюють майстри різних напрямків: від традиційних ремесел до сучасного дизайну.
“Ми плануємо перетворити Болград на справжню столицю крафтового туризму південної України”, – ділиться планами Ольга Димитрова, координаторка простору. “Наступного року організовуємо перший міжнародний фестиваль ремесел, який, сподіваємося, стане щорічною подією”.
Громада активно розвиває концепцію туристичних маршрутів, які б пов’язували різні майстерні та локації. “Мрієммо, щоб туристи могли провести у нас щонайменше три дні, подорожуючи від майстерні до майстерні”, – додає Марія Вербанова.
Повертаючись до Одеси, я думаю про те, як маленька громада на півдні України знайшла свій унікальний шлях розвитку через творчість та повагу до традицій. У часи, коли наша країна бореться за своє майбутнє, такі історії дають надію та віру у відродження.
Болградські майстри не просто створюють красиві речі – вони творять нове обличчя своєї громади, зберігаючи її душу та автентичність. І це, мабуть, найцінніший скарб, який можна запропонувати сучасному туристу.
