День прощання з героями
Сьогодні Львівщина знову переживає болючий день прощання із захисниками, які віддали своє життя у боротьбі за Україну. Четверо воїнів повернулися додому у скорботній тиші. Їхні імена назавжди закарбуються в пам’яті рідного краю.
Загиблі захисники
Микола Коваленко з Сокальщини загинув на Донеччині. Бійцю було лише 28. “Він був найсвітлішою людиною, яку я знав,” – згадує Олександр, побратим загиблого. “Навіть у найважчі хвилини міг підтримати жартом, розрадити.” Миколу згадують як відданого друга та справжнього професіонала, який, попри молодий вік, став опорою для багатьох побратимів.
У селі Гонятичі Миколаївської громади прощаються з Любомиром Лабаєм. Йому було 46 років. Місцева вчителька Надія Степанівна згадує: “Виріс на моїх очах, завжди був готовий допомогти, ніколи не відмовляв. Такі хлопці – гордість нашого села”. До повномасштабного вторгнення Любомир працював на місцевому підприємстві, був дбайливим батьком двох дітей.
Мешканці Жидачівщини зібралися, щоб провести в останню путь Степана Колодрубця, який загинув поблизу Бахмута. “Наш земляк належав до тих людей, які не чекали повістки,” – розповідає сільський голова Іван Петрович. “Він пішов захищати Україну добровольцем ще у перші тижні повномасштабного вторгнення”. Степан залишив дружину та трьох дітей, наймолодшому з яких лише чотири роки.
Четвертим захисником, з яким прощається Львівщина, став Володимир Гулич із Жовкви. Бойовий медик, він врятував десятки життів на передовій. “Волода завжди казав: якщо не я, то хто врятує наших хлопців,” – із тремтінням у голосі розповідає його мама Марія. Жінка показує останні повідомлення від сина, де він писав, що скоро приїде у відпустку. На жаль, додому Володимир повернувся в труні, вкритій державним прапором.
Слова підтримки та вшанування
За словами міського голови Львова Андрія Садового, який відвідав церемонії прощання, для міста та області кожна така втрата – невимовний біль. “Ми маємо пам’ятати про ціну, яку платять наші захисники за кожен день нашого мирного життя,” – наголосив Садовий.
Згідно з інформацією Львівської обласної військової адміністрації, від початку повномасштабного вторгнення область втратила вже понад 800 своїх мешканців, які загинули, захищаючи Україну.
У кожному селі та місті, звідки були родом загиблі захисники, оголошено День жалоби. Люди приносять квіти до меморіалів, запалюють свічки, моляться за душі полеглих героїв.
Підтримка родин
“Зараз найважливіше – підтримати родини загиблих,” – розповідає Оксана Романів, координаторка волонтерської ініціативи “Підтримка родин захисників”. “Ми забезпечуємо психологічну допомогу, допомагаємо з оформленням документів та соціальних виплат. Але головне – просто бути поруч у ці найважчі дні”.
У школах області сьогодні провели уроки пам’яті, розповідаючи дітям про героїзм загиблих земляків. “Важливо, щоб молоде покоління знало своїх героїв не лише з підручників історії,” – пояснює вчитель історії Львівської гімназії №5 Тарас Дмитришин.
Поховання захисників відбуваються на Алеях почесних поховань та на місцевих кладовищах. Тисячі людей прийшли віддати шану тим, хто поклав життя за свободу України.
Вічна пам’ять і слава Героям, які боронили рідну землю та кожного з нас.
