Загибель фотографа Костянтина Гузенка на війні
Вчора дізнався страшну новину, яка вразила мене до глибини душі. Костянтин Гузенко, талановитий український фотограф і відданий захисник України, загинув на фронті. Ця втрата відгукнулася болем у серцях багатьох українців, особливо в мистецьких та медійних колах.
Кость, як його називали друзі, був не просто фотографом. Він був людиною, яка своїми знімками розповідала правду про війну, про наших захисників та про українське суспільство в ці непрості часи. Його роботи вирізнялися особливим стилем та глибиною, вмінням показати людяність навіть у найважчих умовах.
“Костя завжди казав, що фотографія – це його спосіб говорити зі світом”, – розповіла мені Ірина Ковальчук, колега Костянтина з редакції, де він працював до повномасштабного вторгнення. “Він фотографував не просто події, а емоції та історії людей”.
Військова служба
Після початку повномасштабної війни Костянтин, як і багато українських митців та журналістів, взяв до рук зброю. Він служив у складі 47-ї окремої механізованої бригади, яка зараз веде важкі бої на східному напрямку. Як повідомили його побратими, Костянтин загинув під час виконання бойового завдання.
У соціальних мережах з’явилися численні публікації зі словами скорботи та вдячності. Колеги згадують його професіоналізм, друзі – щирість та доброту, а ті, хто знав його на фронті – мужність та відданість.
Творчий шлях
Фотовиставка робіт Костянтина відкрилася минулого місяця в Києві. Тоді він приїхав у короткотермінову відпустку і був здивований кількістю людей, які прийшли. “Я просто роблю те, що вважаю правильним – показую реальність такою, якою вона є”, – казав він в інтерв’ю на відкритті.
Мені пощастило зустрітися з Костянтином у травні, коли готував матеріал про культурний фронт України. Він тоді саме повернувся з ротації. Ми розмовляли в маленькій київській кав’ярні, і його очі світилися, коли він показував фотографії своїх побратимів. “Знаєш, Андрію, на війні найважливіше – це люди поруч з тобою. Хочу, щоб кожен з них повернувся додому”, – сказав він тоді.
Олександр Петренко, командир підрозділу, де служив Костянтин, у коментарі для нашого видання відзначив: “Кость був із тих, хто надихав інших. Навіть у найскладніших ситуаціях він знаходив сили підтримати побратимів. І завжди мав із собою фотоапарат – казав, що колись ці знімки стануть частиною нашої спільної історії”.
Офіційна реакція
Президент України Володимир Зеленський вже висловив співчуття родині та близьким Костянтина, відзначивши його внесок у боротьбу за свободу України.
За інформацією Міністерства культури та інформаційної політики, від початку повномасштабного вторгнення на фронті загинуло понад 60 діячів культури та медіа, які пішли захищати Україну.
Родина та прощання
У Костянтина залишилися батьки та сестра, які мешкають у Полтаві, звідки він був родом. За словами друзів, він часто згадував рідне місто і планував після перемоги відкрити там фотошколу для дітей.
Прощання з Костянтином Гузенком відбудеться завтра в Києві, після чого його тіло буде перевезено до Полтави для поховання на місцевому кладовищі.
Кожна така втрата – непоправна для всієї України. Люди, які поєднують мистецький талант із громадянською позицією, є особливо цінними для суспільства. Вони не лише фіксують історію, але й допомагають нам осмислити те, що відбувається.
Вічна пам’ять Герою. Його фотографії та подвиг залишаться з нами назавжди.
