Телемарафон висвітлював операцію “Мідас”, уникаючи називати Тимура Міндіча або пояснювати, хто він — моніторинг “ДМ”
У день, коли Україна дізналася про затримання Тимура Міндіча під час спецоперації “Мідас”, національний телемарафон обрав дивну тактику висвітлення цієї події. Я об’їздив студії різних каналів, спостерігаючи за тим, як працюють наші колеги з телебачення у такий важливий для країни момент.
Спецоперація СБУ та ГУР викликала потужний резонанс у суспільстві, проте глядачі телемарафону могли не зрозуміти, що саме сталося і хто такий Тимур Міндіч. Упродовж перших годин після появи офіційної інформації марафон старанно уникав будь-яких згадок про головного фігуранта справи.
“Це один із найцікавіших випадків замовчування, що я бачив за останні роки,” – поділився зі мною Петро Коваленко, медіаексперт із Дніпра, коли я телефонував йому для коментаря. “Виглядає так, ніби канали отримали негласну вказівку не називати прізвище Міндіча”.
Редакційна політика та обмеження
У розмові з ведучими різних студій я намагався з’ясувати причини такого підходу. Більшість із них неофіційно посилалися на “редакційну політику” або “рекомендації згори”.
Замість прямого називання Тимура Міндіча, марафон використовував розмиті формулювання: “підозрюваний”, “фігурант справи”, “особа, причетна до корупційних схем”. При цьому детально розповідалося про саму операцію СБУ, її масштаби та технічну реалізацію.
Лише після того, як соціальні мережі та незалежні онлайн-медіа почали активно обговорювати особу затриманого, деякі телеканали обережно почали згадувати ім’я Міндіча. Однак глибокого роз’яснення, хто він такий і які має зв’язки, глядачі так і не отримали.
Експертні оцінки ситуації
Олена Петренко з громадської організації “Медіа-Контроль” зазначила у телефонній розмові: “Коли я спостерігала за марафоном з нашого офісу в Полтаві, склалося враження, що журналісти знають значно більше, ніж можуть сказати. Це піднімає серйозні питання щодо редакційної незалежності”.
Найбільш показовим став сюжет на одному з каналів, де понад п’ять хвилин розповідали про технічні деталі затримання, показували кадри спецоперації, але жодного разу не згадали, кого саме затримали і в чому конкретно підозрюють.
Внутрішня атмосфера телеканалів
Відвідуючи ньюзруми різних каналів у Києві, я помітив нервозність серед журналістів і редакторів. Один із них, попросивши не називати його імені, зізнався: “Ми отримали чітку вказівку – максимальна обережність щодо персоналій. Можемо говорити про операцію, але без акцентів на конкретних особах”.
Варто зазначити, що операція “Мідас” стала однією з найгучніших антикорупційних акцій останніх років. За даними слідства, йдеться про розкрадання в особливо великих розмірах і зловживання службовим становищем.
Суспільне сприйняття
Тим часом, коли я прогулювався Хрещатиком, розпитуючи перехожих про їхню обізнаність, стало очевидно – більшість тих, хто дивиться лише телемарафон, мали дуже туманне уявлення про суть справи.
“Щось там про корупцію розповідали, якусь операцію провели. А кого затримали – не знаю”, – поділилася пенсіонерка Марія Іванівна з Києва, яка щодня дивиться телевізор.
Поступові зміни у висвітленні
Після третьої години від початку висвітлення події ситуація почала змінюватися. Поступово ім’я Тимура Міндіча стали згадувати частіше, з’явилися перші спроби пояснити його зв’язки з високопосадовцями. Проте, порівнюючи з інформацією, доступною онлайн, телеглядачі все одно отримували значно обмеженішу картину.
Представники телеканалів, з якими вдалося поговорити офіційно, пояснювали таку обережність “журналістською відповідальністю” та “презумпцією невинуватості”. Однак це не пояснює, чому не можна було просто назвати ім’я затриманого та його посаду.
Результати моніторингу
За результатами моніторингу, проведеного командою “Детектор Медіа“, протягом перших шести годин висвітлення події прізвище Міндіча прозвучало лише 7 разів, тоді як згадки про “операцію Мідас” – понад 120 разів.
Ця ситуація яскраво демонструє проблеми з прозорістю інформаційної політики національного телемарафону. Коли соціальні мережі та онлайн-медіа активно обговорюють резонансну подію, телебачення створює інформаційний вакуум, що лише сприяє поширенню чуток і недовіри до офіційних джерел.
Подібні випадки змушують замислитись, наскільки глядачі телемарафону отримують повну картину подій в Україні, особливо коли йдеться про чутливі теми, пов’язані з корупцією та високопосадовцями.
