Закриття центрів для українських біженців у Нідерландах 2027

Андрій Гнатенко
Автор:
Андрій Гнатенко - Спеціаліст із локальних новин
4 хв читання

Нідерланди завершать підтримку українських біженців до 2027 року — що далі для наших співвітчизників?

Минулого тижня я провів три дні в Роттердамі, спілкуючись з українцями, які знайшли прихисток у Нідерландах після початку повномасштабного вторгнення. Їхні долі можуть кардинально змінитися найближчими роками — нідерландська влада оголосила про поступове закриття центрів для українських біженців до 2027 року.

“Коли я приїхала сюди з донькою у березні 2022-го, думала, що на кілька місяців. Зараз уже третій рік пішов, а майбутнє все ще в тумані”, — розповідає Марія Коваленко, 42-річна вчителька з Харківщини.

Згідно з планом, представленим нідерландським урядом, підтримка українських біженців триватиме ще приблизно два роки. За цей час приблизно 100 тисяч українців мають або інтегруватися в нідерландське суспільство, або підготуватися до повернення додому.

Реакція української громади

Голова місцевої української громади Петро Василенко пояснює ситуацію: “Нідерландська сторона від початку була надзвичайно щедрою. Українці отримували житло, фінансову підтримку, доступ до освіти та медицини. Але жодна країна не розраховує на безстрокову підтримку такої кількості людей”.

Відвідавши центр тимчасового розміщення українців у передмісті Роттердама, я побачив різні настрої серед мешканців. Молодь активно вчить нідерландську мову, шукає роботу і планує залишитися. Старше покоління здебільшого мріє про повернення додому.

“Я вже вивчила мову на базовому рівні й знайшла роботу в IT-компанії. Чесно, не уявляю повернення в Україну найближчими роками”, — ділиться Аліна Петренко, 29-річна програмістка з Києва.

Інша картина у сім’ї Ткаченків, які приїхали з Запорізької області. Подружжя пенсіонерів Ольга та Віктор однозначно планують повернутися: “Нам тут непогано, але хочемо померти на своїй землі. Як тільки закінчиться війна — одразу додому”.

Працевлаштування та інтеграція

За даними нідерландського Міністерства з питань міграції, майже третина українців уже знайшла роботу в країні. Більшість працевлаштованих — у сфері послуг, сільському господарстві та IT.

“Українці виявилися працьовитими і здібними. Багато роботодавців хочуть їх залишити, але без спеціальних візових програм це буде складно”, — коментує Ян Вермеєр, представник місцевої асоціації підприємців.

Варіанти майбутнього

Нідерландський уряд пропонує два основні шляхи для українців: або повернення додому з фінансовою підтримкою на відновлення житла, або подання на загальних підставах на робочу візу за спонсорства роботодавця.

“Проблема в тому, що багатьом просто нікуди повертатися. Їхні домівки зруйновані, а регіони досі небезпечні”, — зазначає Софія Мельник, волонтерка організації “Українці Нідерландів”.

Міжнародні гуманітарні організації закликають голландський уряд продовжити програму підтримки, принаймні для найвразливіших категорій: літніх людей, матерів-одиначок та осіб з інвалідністю.

Історії та хвилювання

Ірина Подольська, яка приїхала з двома дітьми з Херсона, розповідає про свої хвилювання: “Найбільше боюся опинитися між двох вогнів. Тут нас уже не приймають, а вдома небезпечно і ніде жити. Діти вже звикли до місцевої школи, почали забувати українську”.

Представник Нідерландського Червоного Хреста Віллем ван дер Меер наголошує: “Ми розуміємо обмеження ресурсів держави, але закликаємо до гнучкого підходу. Неможливо застосовувати одне рішення до всіх ситуацій”.

Для тих, хто вирішить повернутися, нідерландська сторона обіцяє одноразову фінансову допомогу на переїзд та початкове облаштування. Сума варіюється від 1500 до 5000 євро залежно від розміру сім’ї.

Будуючи нове життя

Їдучи з Роттердама, я зупинився в невеликому кафе, яке відкрило українське подружжя. “Ми не знаємо, що буде далі, але намагаємося будувати життя тут і зараз”, — говорить власниця Наталя, пригощаючи мене варениками та узваром. Її історія — це історія тисяч наших співвітчизників, які змушені шукати свій шлях у чужій країні, не знаючи, коли зможуть повернутися додому.

Одна річ залишається незмінною — надія. Надія на те, що рано чи пізно мир повернеться в Україну, і кожен зможе вибрати свій шлях з відкритими очима та спокійним серцем.

Поділитися цією статтею
Спеціаліст із локальних новин
Стежити:
Андрій Гнатенко – журналіст і репортер, який понад 8 років досліджує життя українських регіонів. Родом із Полтавщини, Андрій об’їздив більшість областей України, розповідаючи про історії людей, які рідко потрапляють у загальнонаціональні новини. Він вірить, що великі зміни починаються з малих громад, і прагне дати голос кожній частині України. Його матеріали розповідають про проблеми та здобутки міст і сіл, історії героїв на місцях та життя звичайних людей.
Коментарів немає

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *