Минулого тижня їхав потягом з Полтави до Києва і слухав розмову двох чоловіків. Говорили про те, що депутати знову щось не поділили. Один сказав: “Втомилися вони там, бідолашні”. Другий відповів: “Та які там втомилися, просто грошей мало”. Не міг не усміхнутися, бо саме про це зараз говорить уся країна.
Заява Гетманцева: “Рада зламалася”
Данило Гетманцев, голова парламентського комітету з питань фінансів, нещодавно заявив: “Рада зламалася”. Слова гучні, але що за ними стоїть? Перший заступник голови парламентської більшості Андрій Мотовиловець додав: фракція “Слуга народу” складається лише зі 111 депутатів. Це вже не та монобільшість, яка легко приймала будь-які рішення.
Розмовляв із знайомим адвокатом з Кременчука. Каже, що його клієнти, звичайні люди, дивляться на цю ситуацію просто. Якщо депутат хоче піти, значить щось не так. Або боїться відповідальності, або зрозумів, що робота не приносить очікуваних дивідендів.
Страх перед антикорупційними органами
Мотовиловець пояснює ситуацію страхом. “Депутатами керує страх”, – сказав він. Народні обранці бояться отримати підозри від НАБУ і САП. Тому не голосують, тому готові складати мандати. За його словами, близько 40 депутатів уже написали відповідні заяви.
Олександр Юрченко з депутатської групи “Відновлення України” називає ще більші цифри. “50-60 ‘слуг’ написали заяви про складання мандатів”, – стверджує він. Чи правда це, чи політична риторика, покаже час. Але сам факт таких заяв говорить про серйозну кризу.
Їздив місяць тому до Миргорода, спілкувався з місцевими активістами. Вони розповідали, що їхній депутат не з’являється в окрузі вже півроку. Телефон не бере, на листи не відповідає. Люди обурюються: навіщо тоді балотувався? Мабуть, таких випадків по всій Україні чимало.
Втома та фінансові питання
Скарги депутатів на низькі зарплати
Микола Задорожній, народний депутат від “Слуги народу”, відверто говорить про втому. “Багато хто б вже пішов би з цієї роботи”, – сказав він в ефірі Радіо Свобода. Причина проста: зарплата не відповідає рівню відповідальності.
Зарплата депутата становить 50-60 тисяч гривень. Депутатські виплати додають ще 200 тисяч. Здавалося б, непогані гроші. Але Задорожній пояснює: витрати часто перевищують доходи. Поїздки по країні, проживання, харчування, допомога війську – все це коштує грошей.
Реакція простих українців
Зустрічався з вчителькою з Лубен. Вона працює на дві ставки, отримує 18 тисяч гривень. Коли почула про депутатські скарги на низькі зарплати, тільки руками сплеснула. “Нехай приїдуть до нас, подивляться, як ми живемо”, – сказала вона. І справді, для багатьох українців депутатська зарплата здається фантастичною сумою.
Розслідування НАБУ та чорна каса
Але є й інший бік медалі. Розслідування НАБУ про зарплати депутатам у конвертах додало напруги. Чорна каса, виплати поза офіційною звітністю – все це тепер під прицілом антикорупційних органів. Депутати розуміють: одна підозра може поставити крапку в кар’єрі.
Дар’я Каленюк, виконавча директорка Центру протидії корупції, бачить у цьому логічний зв’язок. Коли з’являються розслідування про незаконні виплати, депутати починають діяти обережніше. Страх перед НАБУ реальніший за будь-які партійні накази.
Їздив торік до Кобеляк, невеликого міста на Полтавщині. Там розмовляв із головою місцевої ради. Він сказав просту річ: “Якщо людина прийшла в політику заради грошей, вона швидко розчарується. А якщо заради змін – витримає будь-які труднощі”. Мабуть, серед нинішніх депутатів перших виявилося більше.
Політичні перспективи
Можливості опозиції
Політолог Володимир Фесенко аналізує ситуацію з іншого боку. Чи може опозиція скористатися кризою у фракції “Слуга народу”? Теоретично так, але практично це складно. Опозиція роз’єднана, немає єдиного лідера, немає спільної програми.
Важелі впливу президента
А чи може президент “перезібрати” монобільшість? Фесенко сумнівається. Важелі впливу на фракцію поступово слабшають. Депутати бачать, що рейтинги падають, що настрої в суспільстві змінюються. Вони починають думати про власне політичне майбутнє.
Настрої в суспільстві
Спілкувався з фермером з Хорольського району. Він сказав: “Депутати приходять і йдуть, а ми залишаємося. Земля нікуди не дінеться, корови чекати не будуть”. Ця проста мудрість відображає ставлення багатьох українців до політичних криз. Люди живуть своїм життям, працюють, розв’язують повсякденні проблеми.
Але парламентська криза все ж таки впливає на всіх. Коли депутати не можуть ухвалити важливі закони, це гальмує реформи. Коли вони думають про власну безпеку, а не про інтереси виборців, страждає вся країна.
Невідоме майбутнє
Чи вийде “Слуга народу” з цієї кризи? Чи зможе президент повернути контроль над фракцією? Чи дійсно 40, 50 або 60 депутатів складуть мандати? На ці питання відповіді будуть найближчим часом.
А поки що звичайні українці з міст і сіл спостерігають за київською політикою з сумішшю цікавості й розчарування. Вони чекають не красивих слів, а конкретних дій. Чекають, коли депутати нарешті згадають, для чого їх обирали. Чи дочекаються?
