Коли я вранці відкрив новини про інтерв’ю президента Зеленського для ВВС, відразу відчув знайому тривогу. Та сама тривога, яку бачив в очах людей у кожному містечку, де доводилося працювати останні місяці. Президент України висловив своє “дуже погане передчуття” щодо того, як війна на Близькому Сході впливає на наші шанси на мир. І це передчуття відлунює в серцях мільйонів українців.
Прямі слова про відкладені переговори
Зеленський не обирав дипломатичних обхідних шляхів. Він прямо сказав, що переговори про мир в Україні “постійно відкладаються”, і причина одна – війна в Ірані. Це не просто слова президента. Це голос усієї країни, яка вже більше трьох років живе в режимі виживання. Кожна затримка переговорів – це ще один день без світла у Чернігові, ще одна безсонна ніч у Запоріжжі, ще одна родина, що чекає повернення рідних додому.
Візит до Лондона: спроба наблизити мир
Під час свого візиту до Лондона президент намагався зробити все можливе для наближення миру. Він зустрівся з королем Чарльзом Третім, підписав декларацію з прем’єром Стармером про поглиблення безпекової співпраці. Навіть показав британському монарху планшет із програмним забезпеченням, що транслює повітряні атаки в реальному часі. Уявіть собі цю картину – український президент демонструє європейському королю, як виглядає війна на екрані гаджета. Наше сьогодення вміщується в один планшет.
Заклик до єдності західних партнерів
Але найважливішою частиною візиту став заклик до єдності західних партнерів. Зеленський попросив президента Трампа і прем’єра Стармера зустрітися та знайти спільну мову. “Я б дуже хотів, щоб президент Трамп зустрівся зі Стармером, щоб вони виробили спільну позицію”, – сказав він. Це не прохання про милість. Це нагадування про те, що розкол серед союзників коштує нам надто дорого.
Напруга між Вашингтоном та Лондоном
Ситуація ускладнилася через напругу між Вашингтоном та Лондоном. Трамп публічно висловив незадоволення Стармером за його початкову відмову відправити військову техніку на Близький Схід під час американо-ізраїльської операції проти Ірану. Ця дипломатична тріщина може здатися далекою від життя звичайних українців, але насправді вона загрожує всьому, на що ми сподіваємося.
Голос простих людей
Торік я розмовляв із головою громади невеличкого містечка на Полтавщині. Він сказав щось, що запам’яталося назавжди: “Андрію, наше життя тепер залежить від рішень, які приймають за тисячі кілометрів від нас. Але ми все одно будуємо, сіємо, вчимо дітей. Бо інакше не можемо”. Ця стійкість вражає, але вона не повинна бути нескінченною. Люди заслуговують на мир, а не лише на надію.
Залежність між єдністю союзників та майбутнім України
Зеленський розуміє це краще за багатьох. Він застеріг від розколу серед західних лідерів саме тому, що бачить пряму залежність між їхньою єдністю та нашим майбутнім. Війна в Ірані відтягнула на себе увагу світу, ресурси, дипломатичні зусилля. І українське питання знову відсувається на другий план.
Технологічні інновації
Під час візиту президент також анонсував технологічні новинки. Україна розробляє дрони, здатні працювати в океанських умовах, та підводні системи. Це важливо для нашої безпеки, але це також нагадування – ми не можемо просто чекати. Ми продовжуємо працювати, інноваціювати, шукати способи захистити себе самостійно.
Співпраця з Британією
Декларація, підписана із Стармером, передбачає поглиблення співпраці у сфері оборонної промисловості. Британія залишається одним із найнадійніших партнерів України. Але навіть найміцніша двостороння підтримка не замінить загальної узгодженої позиції західного світу. Нам потрібна не просто підтримка окремих країн – нам потрібна єдність усього демократичного світу.
Тверезий погляд на реальність
“Погане передчуття” Зеленського – це не песимізм. Це тверезий погляд на реальність. Коли світ розділений, коли увага розпорошена, коли союзники сперечаються між собою – автократичні режими отримують простір для маневру. Росія завжди користувалася такими моментами. Це частина їхньої стратегії – чекати, коли Захід втомиться чи відволічеться.
Час не на нашому боці
Я не знаю, чи зустрінуться Трамп і Стармер найближчим часом. Не знаю, чи зможе Зеленський переконати їх у терміновості української справи. Але знаю одне – кожен день затримки переговорів коштує життів. Кожен тиждень невизначеності руйнує надії родин на возз’єднання. Кожен місяць відкладеного миру віддаляє відбудову наших міст і сіл.
Україна продовжує боротися, працювати, вірити. Але час не на нашому боці. Світ змінюється швидко, і ми не можемо собі дозволити залишитися забутою главою в підручнику історії. Заклик Зеленського до єдності західних лідерів – це не лише дипломатичний крок. Це крик про допомогу від країни, яка заслуговує на краще, ніж бути заручником геополітичних ігор.
