Коли я вперше почув цю історію, серце стиснулося. Працюю журналістом вже не перший рік, об’їжджаю райони і міста по всій країні. Бачив багато різного. Але коли справа торкається армії в такий час, коли кожен день на рахунку – відчуваєш особливу тяжкість.
Вихід із-під варти
Ярослав Лисенко, командир 43-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила, вийшов із-під варти 17 березня. За нього внесли заставу у 449 тисяч гривень. Чоловік, якого підозрюють у зловживанні службовим становищем, тепер на волі. Покиується слідство.
Розмовляв із своїм джерелом у правоохоронних органах. Людина втомлена, голос важкий. Каже, що таких справ стає все більше. Але кожна з них вибивається з колії, бо йдеться про армію. Про тих, хто має захищати.
Суть обвинувачення
За даними слідства, з вересня минулого року комбриг залучав сімох військовослужбовців до ремонтно-будівельних робіт. Не на позиціях, не в окопах. У квартирах і будинках родичів. І у власній нерухомості. Солдати мали би виконувати бойові завдання, а натомість тримали в руках не зброю, а будівельні інструменти.
Їздив торік восени до Полтавської області, спілкувався з родичами мобілізованих. Одна жінка розповідала про свого брата. Говорила, що він пішов захищати країну, а опинився на якихось господарських роботах. Тоді я не надав цьому великого значення. Думав, може плутанина якась. Тепер розумію – такі випадки не поодинокі.
Думки очевидців
Один із місцевих активістів, Микола з Кременчука, поділився зі мною своїми думками. Ми сиділи в невеликій кав’ярні біля центральної площі. За вікном йшов дощ. “Знаєте, Андрію, я сам служив колись. І розумію, що в армії завжди були госпроботи. Але зараз час інший. Коли країна в окопах сидить, використовувати солдатів для особистих потреб – це зрада”, – говорив він тихо.
Перебіг слідства
Справа Лисенка розслідується з середини березня. Правоохоронці оперативно відреагували на інформацію. Провели обшуки, зібрали докази. Суд обрав запобіжний захід – тримання під вартою з альтернативою застави. І от застава внесена.
Розмовляв з адвокатом Оленою, яка спеціалізується на військових справах. Вона працює у Полтаві, веде десятки справ. “Сума застави визначається судом індивідуально. 449 тисяч – це не мало, але й не критично багато для особи такого рангу. Головне тепер – щоб слідство було об’єктивним”, – пояснювала вона.
Можливі наслідки
Зловживання службовим становищем – серйозне обвинувачення. Особливо в умовах воєнного стану. За це може загрожувати від п’яти до десяти років позбавлення волі. Якщо докази підтвердяться, звісно.
Реакція суспільства
Заїжджав днями в одне село на Черкащині. Там місцеві збирали гроші на дрони для бригади. Люди несуть останнє. Пенсіонери по тисячі гривень відраховують. Діти малюнки продають на аукціонах. А тут така історія виходить.
Старший лейтенант у запасі Віктор, з яким випадково познайомився на автостанції, висловився різко. “Командир має бути взірцем. Якщо він так поводиться, як тоді про дисципліну говорити? Як солдати довірятимуть наказам?” Чоловік служив у дев’яностих, пам’ятає всі негаразди того часу. Каже, що думав – тепер інакше буде.
Презумпція невинуватості
Важливо розуміти, що поки йде слідство, людина вважається невинуватою. Презумпція невинуватості діє для всіх. Але факти, зібрані слідством, виглядають невтішно. Сім військовослужбовців, кілька місяців, ремонтні роботи замість підготовки до бойових завдань.
Розмовляв також із волонтеркою Тетяною з Полтави. Вона возить допомогу на фронт, знає багатьох бійців особисто. “Хлопці на позиціях потребують підтримки, ротації, відпочинку. А їх відправляють фарбувати чиїсь стіни. Це не просто порушення – це удар по моралі всієї бригади”, – говорила вона з обуренням.
Репутація бригади
43-тя окрема артилерійська бригада носить ім’я гетьмана Тараса Трясила. Історична назва, пов’язана з героїчним минулим. Артилеристи завжди вважалися елітою. Точність, дисципліна, відповідальність. Тепер ця історія кидає тінь на репутацію.
Що далі
Що буде далі – покаже час. Слідство триватиме. Лисенко перебуває на волі під зобов’язанням з’являтися на виклики. Суд розглядатиме справу, свідки даватимуть покази. Процес може зайняти місяці.
Але вже зараз ця історія стала уроком. Для командирів, для солдатів, для суспільства. Ніхто не має права використовувати службове становище заради особистої вигоди. Особливо в час, коли кожен боєць на вагу золота.
Повертаючись додому з чергового відрядження, думав про тих семи військовослужбовців. Хто вони, звідки, які мрії мали, коли йшли на службу? Напевно, не про ремонти думали. Сподіваюся, справедливість буде відновлена. І такі історії не повторяться більше.
