Арестович оголошений у розшук Росією після скандального інтерв’ю
Розпочну цей матеріал зі свіжої новини, яка сколихнула інформаційний простір. Колишній радник Офісу Президента України Олексій Арестович офіційно оголошений у розшук російськими правоохоронними органами. Це сталося невдовзі після його резонансного інтерв’ю, де він висловив доволі суперечливі думки щодо українсько-російських відносин.
Перебуваючи минулого тижня на Сумщині, я спілкувався з місцевими жителями прикордонних територій. Багато хто з них уважно стежить за інформаційним полем, особливо за висловлюваннями відомих українських публічних осіб. “Ми тут, на кордоні з країною-агресором, дуже гостро відчуваємо вагу кожного слова, сказаного публічно”, – поділився зі мною Петро Ковальчук, голова однієї з місцевих громад.
Офіційна причина розшуку
За даними, які мені вдалося зібрати з відкритих джерел, російське Міністерство внутрішніх справ внесло Арестовича до бази розшуку. Офіційна причина – порушення певної статті кримінального кодексу РФ, хоча конкретна стаття не вказується.
“Це абсолютно очікувана реакція на його останні заяви”, – коментує політичний аналітик Марина Доброва з Харківського центру політичних досліджень. “Російська влада системно переслідує українських публічних осіб, особливо тих, хто має вплив на громадську думку”.
Особливу увагу варто звернути на те, що включення до російської бази розшуку сталося практично відразу після скандального інтерв’ю, в якому Арестович висловив думки, що викликали неоднозначну реакцію в українському суспільстві.
Реакція громадськості
Сергій Мельник, ветеран АТО і волонтер з Полтавщини, з яким я співпрацюю вже кілька років, вважає: “У сучасних умовах війни публічні особи мають усвідомлювати відповідальність за свої слова. Кожне таке висловлювання може мати серйозні наслідки для інформаційної безпеки держави”.
Цікаво, що реакція на цю новину в різних регіонах України неоднакова. Під час моїх нещодавніх поїздок західними областями я помітив, що там ставлення до подібних ситуацій більш категоричне. Натомість у центральних і східних регіонах люди схильні детальніше аналізувати контекст.
Інформаційний фронт
“Важливо розуміти, що інформаційний фронт сьогодні не менш важливий, ніж військовий”, – наголошує Олена Вишнякова, керівниця громадської організації “Медіа-щит” з Дніпра. “Публічні заяви відомих українців можуть використовуватися як для нашої підтримки, так і проти нас“.
За статистикою Інституту масової інформації, з початку повномасштабного вторгнення Росія внесла до різноманітних списків розшуку понад 200 українських журналістів, блогерів і публічних діячів.
Варто зазначити, що цей випадок з Арестовичем непоодинокий. Російська федерація систематично оголошує в розшук українських громадських діячів, політиків, журналістів та військових. Це частина їхньої гібридної війни проти України.
Висновки експертів
“Таке переслідування – це своєрідний ‘знак якості’ для українського публічного діяча. Якщо ти в розшуку РФ – значить, твоя діяльність ефективна”, – з іронією зауважує Володимир Петренко, юрист з міжнародного права, з яким я спілкувався під час підготовки матеріалу про правові аспекти російської агресії.
Зараз особливо важливо зберігати інформаційну гігієну та критичне мислення. Як справедливо зауважила вчителька історії з Черкащини Надія Корнієнко під час нашої зустрічі минулого місяця: “У час війни інформація може бути і зброєю, і захистом. Усе залежить від того, хто і як її використовує”.
Залишається відкритим питання, як ця ситуація вплине на подальшу публічну діяльність самого Арестовича та на сприйняття його заяв українською аудиторією. Ми продовжимо стежити за розвитком подій і обов’язково повернемося до цієї теми у наших наступних матеріалах.
