Вже третій день подорожую Донеччиною. Тут, на відстані чутності артилерії, розмови про “асиметричну відповідь” набувають особливого значення. Місцеві жителі розуміють це не з новин, а з власного досвіду.
“Коли росіяни б’ють по Харкову чи Сумах, а ми відповідаємо ударами по Бєлгороду чи нафтопереробних заводах – це і є асиметрія,” – пояснює мені Олексій, колишній військовий, а зараз волонтер у Краматорську. “Ми б’ємо не просто у відповідь, а туди, де це завдасть противнику максимальної шкоди.”
За останні місяці стратегія України змінилася. Замість симетричної відповіді – удар на удар – наші військові використовують підхід, який експерти називають асиметричним. Що це означає на практиці?
Що таке асиметрична відповідь?
“Асиметрична відповідь – це використання нестандартних методів, коли традиційна симетрична відповідь неможлива або неефективна,” – пояснює Ірина Ковальчук, аналітикиня Центру оборонних стратегій, з якою я спілкувався телефоном. “Україна має обмежений ресурс ракет та дронів, тому кожен удар має бути максимально ефективним.”
Зустрічаю у Слов’янську Максима Петренка, офіцера ЗСУ. Він розповідає про практичний бік асиметричності:
“Коли росіяни вдарили по Дніпру, ми відповіли не по Бєлгороду, а по нафтопереробному заводу в Ростовській області. Чому? Бо це позбавляє їх пального, потрібного для ведення війни. Це більш болюче, ніж просто відповісти тим самим.”
Ефективність підтверджується результатами
За даними відкритих джерел, Україна за останні місяці вразила понад 10 нафтопереробних заводів та нафтосховищ на території РФ. За оцінками експертів, це призвело до скорочення виробництва пального в Росії на 12-15%.
“Наші удари по логістичних об’єктах, складах боєприпасів та паливних депо – це класичний приклад асиметричної відповіді,” – говорить Микола Давиденко, військовий експерт з Інституту стратегічних досліджень, якого я зустрів на конференції в Краматорську. “Такі удари завдають довгострокової шкоди військовому потенціалу противника.”
Відвідуючи прифронтові території Донеччини, я бачу підтвердження цієї стратегії. Військові, з якими вдалося поговорити, відзначають, що інтенсивність російських обстрілів в окремих напрямках знизилась через проблеми з логістикою та постачанням боєприпасів.
Погляд зсередини: думка військових
“Асиметрична відповідь – це не про помсту, це про стратегію,” – каже мені Василь, командир артилерійського підрозділу. “Коли я отримую наказ на удар, мені пояснюють, чому саме ця ціль важлива. Це може бути склад, командний пункт або важлива переправа.”
Під час поїздки до Слов’янська спілкуюся з місцевими жителями. Марія, вчителька:
“Спочатку ми не розуміли, чому наші не б’ють у відповідь туди ж, куди росіяни вдарили по нас. Але зараз бачимо, що наша стратегія розумніша – вони б’ють по житлових кварталах, а ми – по їхній військовій інфраструктурі.”
Міжнародний аспект асиметричної відповіді
Використання асиметричної стратегії має й дипломатичний вимір. Як пояснює Олена Сидоренко з Українського інституту міжнародної політики:
“Наші партнери розуміють, що Україна використовує надане озброєння максимально ефективно. Ми не просто б’ємо у відповідь, а руйнуємо військовий потенціал ворога, що відповідає інтересам всього демократичного світу.”
Дипломатичні джерела підтверджують, що західні партнери позитивно оцінюють український підхід до використання дальнобійної зброї. Це стало одним з аргументів на користь зняття обмежень на використання західної зброї для ударів по території РФ.
Економічний ефект для Росії
Зустрічаюся з економістом Павлом Ковалем у Краматорську. Він аналізує вплив українських ударів на російську економіку:
“Удари по нафтопереробних заводах призвели до дефіциту пального в деяких регіонах РФ. Росія змушена купувати більше пального за кордоном, що збільшує навантаження на їхній бюджет. За нашими підрахунками, це додаткові витрати в розмірі 1,5-2 мільярди доларів щомісяця.”
Експерти відзначають і довгострокові наслідки. Відновлення пошкоджених об’єктів вимагає часу, коштів та імпортних технологій, доступ до яких обмежений санкціями.
Психологічний вплив асиметричних дій
“Коли ворог не може передбачити, куди прилетить наступного разу – це створює постійну напругу,” – пояснює Тарас Чумак, військовий психолог. “Вони змушені розосереджувати сили ППО, посилювати охорону об’єктів глибоко в тилу, що відволікає ресурси від фронту.”
Місцеві мешканці Донеччини, з якими я розмовляв останніми днями, підтверджують – новини про успішні операції українських сил на території РФ піднімають моральний дух. Людмила з Краматорська каже: “Коли бачимо, що наші можуть дістати їх навіть у глибокому тилу – з’являється впевненість, що перемога можлива.”
Майбутнє асиметричної стратегії
Експерти вважають, що Україна продовжить розвивати асиметричну стратегію. За словами військового аналітика Віктора Кравченка:
“Ми бачимо, як українське командування постійно адаптує тактику. Наприклад, нещодавні удари дронами по силах ППО були підготовкою для наступних ударів по критичній інфраструктурі. Це показує високий рівень планування.”
Українські військові інженери також працюють над вдосконаленням власних дронів та ракетних систем, що дозволить розширити можливості асиметричної відповіді.
Висновок
Подорожуючи прифронтовими територіями Донеччини, я бачу, як змінилося розуміння стратегії відповіді України на російські удари. Якщо спочатку багато хто очікував симетричних дій – удар на удар, то зараз і військові, і цивільні розуміють логіку асиметричного підходу.
“Нам важливо не просто відповісти, а зробити так, щоб кожен наш удар наближав перемогу,” – підсумовує полковник ЗСУ Олег Петренко. “Асиметрична відповідь – це не просто військовий термін, це філософія нашого спротиву. Ми маємо бути розумнішими, ефективнішими і далекогляднішими за ворога.”
Саме ця стратегія дозволяє Україні максимально ефективно використовувати обмежені ресурси для протидії значно більшому противнику.
