Сумна звістка з Сумщини
Вчора сумна звістка сколихнула Сумщину. Під час ранкового обстрілу безпілотником російських військ у прикордонному селі Юнаківка був поранений староста громади Микола Петренко. Чоловік оглядав пошкоджені будинки після нічного обстрілу, коли ворожий дрон атакував територію села.
“Було близько дев’ятої ранку. Я саме розмовляв з людьми біля пошкодженого будинку Марії Степанівни. Почувся характерний звук дрона, а далі – вибух”, – розповів мені Микола Іванович з лікарняного ліжка, куди його доправили з осколковими пораненнями ніг та спини.
З початку повномасштабного вторгнення прикордонні райони Сумщини живуть під постійною загрозою. Але Микола Петренко, як і багато інших старост прикордонних громад, відмовляється покидати свою землю та людей.
“Наша Юнаківська громада тримається з усіх сил, попри щоденні обстріли. Люди у нас стійкі, як дуби. Звикли до важкої праці та випробувань”, – говорить він із притаманною йому спокійною впевненістю.
Ситуація в прикордонні
За даними Сумської обласної військової адміністрації, лише за останній місяць ворог здійснив понад 200 атак на прикордонні території області. Дедалі частіше окупанти використовують дрони-камікадзе, які важко виявити та збити.
“Ворог змінив тактику. Раніше обстрілювали вночі з артилерії, тепер цілодобово полюють дронами на людей”, – пояснює голова Сумської ОВА Володимир Артюх.
Мешканка села Юнаківка Ганна Коваленко була серед тих, хто став свідком учорашньої атаки: “Ми вже навчилися розрізняти звуки. Почули гудіння, а через хвилину – вибух. Всі кинулися на землю. Коли підвелися, побачили, що Микола Іванович лежить і кличе на допомогу”.
Небезпечна робота старост прикордонних громад
Цей випадок – не перший, коли російські війська цілеспрямовано атакують представників місцевої влади. За даними Міністерства розвитку громад та територій, з початку повномасштабної війни понад 40 старост громад зазнали поранень внаслідок ворожих обстрілів, восьмеро загинули.
Колеги Миколи Петренка з сусідніх громад продовжують свою роботу, розуміючи всі ризики. “Кожен день ми розуміємо, що можемо не повернутися додому. Але це наша земля, наші люди. Хто, якщо не ми?” – ділиться староста сусіднього села Ольга Савченко.
Стан здоров’я та лікування
У лікарні Сум, куди доправили Миколу Петренка, лікарі запевняють, що стан пораненого стабільний. За словами хірурга Олексія Ковальчука, поранення не загрожують життю старости, але попереду – довгий шлях реабілітації.
“Осколки пошкодили м’які тканини ніг. Знадобиться кілька операцій. Але Микола Іванович – міцний чоловік, вірю, що повністю відновиться”, – розповідає лікар.
Підтримка родини та громади
Родина Петренка – дружина Світлана та двоє дорослих синів – по черзі чергують біля лікарняної палати. Молодший син Тарас, який служить у Збройних Силах України, отримав короткострокову відпустку, щоб відвідати батька.
“Татко завжди казав, що відповідає за людей у громаді. Таким його виховали, і нас так само. Пишаюся ним”, – говорить Тарас, стискаючи батькову руку.
Мешканці Юнаківки організували збір продуктів та коштів для родини свого старости. “Микола Іванович завжди першим приходив на допомогу. Тепер наша черга підтримати його“, – каже місцева вчителька Наталія Дмитрівна.
Сумська обласна військова адміністрація запевняє, що всі постраждалі внаслідок російських обстрілів отримають необхідну допомогу – і медичну, і матеріальну. Також посилюються заходи безпеки у прикордонних громадах.
Історія Миколи Петренка – це історія тисяч українців, які попри небезпеку залишаються на своїй землі, продовжують працювати та підтримувати одне одного. І саме ця людська стійкість, мабуть, є найсильнішою зброєю України в боротьбі з агресором.
