Базова соціальна допомога 2026: Рада розгляне нову систему
Учора мав нагоду поспілкуватися з людьми у Полтавській області. Саме там почув найбільше запитань про майбутні зміни в системі соціальних виплат. Занепокоєння відчувається в кожному селі, в кожному районному центрі. І не дивно, адже соціальна підтримка – це те, що тримає на плаву тисячі українських родин.
“Мені 67 років, маю субсидію і пенсію. Кажуть, усе зміниться. Що буде з моїми виплатами?” – запитала мене Марія Петрівна з Миргорода. Таких запитань чую десятки щодня під час своїх подорожей Україною.
Законопроєкт про базову соціальну допомогу
Верховна Рада найближчим часом розгляне законопроєкт про базову соціальну допомогу. Він має стати частиною глобальної реформи системи соціальних виплат, яку планують запровадити з 2026 року. За інформацією Міністерства соціальної політики, нова система замінить понад 40 видів нинішніх соціальних допомог.
“Це не просто зміна назв виплат. Ми говоримо про новий підхід до визначення, хто дійсно потребує підтримки держави”, – пояснив мені Олександр Ковальчук, керівник департаменту соціального захисту Полтавської ОВА.
Суть реформи
Суть реформи – запровадження універсальної базової соціальної допомоги, яка враховуватиме реальний фінансовий стан сім’ї. За даними Мінсоцполітики, розрахунок виплат проводитимуть на основі сукупного доходу домогосподарства, а не окремо для кожної категорії громадян.
Відвідавши минулого тижня Опішню, я зустрів Василя Степановича, інваліда другої групи. Він висловив побоювання: “Зараз отримую виплати як людина з інвалідністю. А що буде після реформи? Чи не втрачу підтримку?”
Представники міністерства запевняють: категорії громадян, які потребують особливої підтримки, зокрема люди з інвалідністю, залишаться під захистом держави. Але механізм надання допомоги буде іншим.
Очікування та виклики
Олена Гриневич, директорка центру соціальних служб у Решетилівці, розповіла: “Головне завдання – забезпечити, щоб допомога надходила тим, хто справді її потребує. Зараз маємо ситуацію, коли люди з однаковими доходами можуть отримувати різні за розміром виплати лише через те, що потрапляють у різні категорії”.
За інформацією з Міністерства фінансів України, впровадження нової системи має заощадити бюджетні кошти та ефективніше розподілити наявні ресурси. Проте експерти відзначають, що перехідний період може створити труднощі для деяких одержувачів соціальної допомоги.
Марина Лисенко, соціолог з Інституту демографії та соціальних досліджень, коментує: “Найбільший виклик – це правильний розрахунок реального доходу домогосподарств. В українських реаліях значна частина доходів може бути в тіні, а деякі родини навмисно занижують свої статки для отримання допомоги”.
Міжнародний досвід
Цікаво, що подібні реформи вже проводили в кількох європейських країнах. За даними Світового банку, результати таких змін неоднозначні: з одного боку, підвищується адресність допомоги, з іншого – частина людей може “випасти” з системи соціального захисту.
Реальні історії
Минулого місяця я відвідав село Великі Сорочинці, де спілкувався з багатодітною родиною Ковалів. Наталія, мати п’ятьох дітей, розповіла: “Для нас соціальні виплати – не просто гроші, це можливість дати дітям освіту, нормальне харчування. Боїмося, що після реформи доведеться ще більше економити”.
Перехідний період
Проєкт закону передбачає перехідний період. За словами представників Мінсоцполітики, протягом 2025 року всі одержувачі соціальної допомоги будуть проінформовані про зміни та матимуть можливість оформити документи за новою системою.
“Ми створимо мережу консультаційних центрів, де люди зможуть отримати вичерпну інформацію та допомогу з оформленням документів”, – запевнила Наталія Петренко, представниця міністерства на зустрічі з громадськістю в Кременчуці, яку я відвідав два тижні тому.
Суспільна реакція
Та попри запевнення влади, серед українців панує занепокоєння. За даними соціологічного опитування, проведеного Центром Разумкова, понад 60% громадян вважають, що реформа соціальних виплат негативно вплине на їхній добробут.
“Люди завжди бояться змін, особливо коли це стосується їхнього фінансового благополуччя”, – зазначив Сергій Дмитренко, голова ГО “Соціальна справедливість”, з яким я поспілкувався під час відрядження до Полтави.
Обговорення в парламенті
У парламенті законопроєкт викликав жваві дискусії. Частина депутатів виступає за його ухвалення, аргументуючи необхідністю модернізації системи соціального захисту. Інші наполягають на доопрацюванні документа та проведенні широких громадських обговорень.
“Маємо зробити все, щоб реформа не погіршила становище вразливих верств населення. Потрібно більше консультацій з громадськістю та експертами”, – наголосив народний депутат Валерій Корнієнко під час прес-конференції.
Підготовка до змін
Тим часом у регіонах готуються до можливих змін. За словами Ірини Власенко, начальниці управління соціального захисту населення Миргородської міської ради, вже зараз проводять інформаційну роботу з людьми та аналізують, як нова система вплине на місцевих мешканців.
“Найважливіше – не залишити людей наодинці з бюрократичними процедурами. Ми маємо забезпечити плавний перехід від старої системи до нової”, – підкреслила вона.
Висновки
Спостерігаючи за цими процесами зсередини, можу сказати: майбутнє соціальної системи України залежить не лише від тексту закону, а й від того, як його впроваджуватимуть на місцях. Важливо, щоб реформа не перетворилася на формальність, а справді допомагала тим, хто цього потребує.
Повертаючись до Києва після тижня подорожей регіонами, я везу із собою десятки історій звичайних українців, їхні надії та тривоги. І розумію, що соціальна реформа – це не просто зміна правил гри. Це зміна життя мільйонів людей. І до цього треба підходити відповідально.
