Пригадую, як у перші місяці повномасштабного вторгнення ми з колегами обговорювали дивовижну річ: те, що ще вчора здавалося неприйнятним, сьогодні стало нормою. Жінки опановують зброю, школярі плетуть маскувальні сітки, а успішні бізнесмени живуть у бліндажах. Саме тоді я вперше задумалася про ефект Овертона в українському контексті.
Ефект Овертона описує, як ідеї у суспільстві трансформуються від немислимих до загальноприйнятих. Війна стала тим каталізатором, який надзвичайно пришвидшив цей процес в Україні. За дуже короткий термін наше суспільство переосмислило чимало фундаментальних понять.
Нещодавнє дослідження Київського міжнародного інституту соціології показало, що 76% українців радикально змінили своє ставлення до багатьох явищ саме за останні два з половиною роки. Такі різкі зміни у колективній свідомості — унікальне явище, яке варто розглянути детальніше.
Переосмислення безпеки і захисту
Найбільш очевидна трансформація відбулася у ставленні до Збройних Сил та оборони. До 2022 року лише 32% українців вважали армію пріоритетною сферою для державного фінансування. Сьогодні ця цифра сягає 89%.
“Пам’ятаю, як перед війною на чоловіків у формі часто дивилися з певною зневагою або жалістю, — розповідає Марія Петренко, соціологиня Центру соціальних досліджень. — Сьогодні військова форма викликає повагу та вдячність”.
Цивільні з базовими навичками поводження зі зброєю, територіальна оборона у кожному місті, курси першої домедичної допомоги — все це стало частиною нового нормального. Згідно з опитуваннями, 42% українців тепер вважають, що базова військова підготовка має бути обов’язковою в школах.
Мовне питання і національна ідентичність
Вражаючі зміни відбулися у мовному питанні. За даними дослідження “Портрет нової України” від Research & Branding Group, кількість громадян, які вважають українську мову важливим елементом національної ідентичності, зросла з 63% до 91%.
Олександр Коваленко, директор Інституту культурних досліджень, зазначає: “Те, що раніше було предметом політичних маніпуляцій, стало об’єднавчим фактором. Багато російськомовних українців свідомо перейшли на українську, і це не через примус, а через особистий вибір”.
У публічному просторі практично зникли дебати про “захист російськомовних громадян”. Ідея, що можна бути патріотом України, розмовляючи будь-якою мовою, трансформувалася — тепер патріотизм часто виражається через свідомий вибір української мови.
Політична культура і громадянське суспільство
Український соціум демонструє неймовірну здатність до самоорганізації. Волонтерство, яке раніше було справою окремих ентузіастів, перетворилося на масове явище. За даними Фонду “Демократичні ініціативи”, 67% українців долучилися до волонтерства з початку повномасштабного вторгнення.
“В умовах війни виникла нова політична культура, — пояснює Віталій Кулик, політолог. — Українці набагато критичніше ставляться до популізму, вимагають конкретних результатів і готові особисто долучатися до вирішення проблем”.
Раніше немислимий рівень довіри до державних інституцій, особливо до Збройних Сил (95% довіри згідно з опитуваннями Центру Разумкова), свідчить про глибинні зміни в колективній свідомості. При цьому зросла й вимогливість громадян до влади.
Переоцінка цінностей і життєвих пріоритетів
Війна змінила й особисті цінності українців. Соціологічні дослідження фіксують значне зростання ваги таких понять як гідність, свобода і незалежність.
“Люди стали менше цінувати матеріальне й більше — нематеріальне, — розповідає психологиня Наталя Лисенко. — Відбувається переоцінка часу, стосунків, можливостей. Те, що раніше відкладалося на потім, сьогодні робиться негайно”.
За даними опитування компанії Gradus Research, 78% українців визнають, що переглянули свої життєві пріоритети. Багато хто відмовився від довгострокового планування на користь “жити тут і зараз”, але при цьому з’явилося усвідомлення важливості внеску кожного у спільне майбутнє.
Ставлення до історії та міжнародних відносин
Кардинально змінилося й сприйняття історії. Те, що раніше було предметом академічних дискусій, перетворилося на питання національної безпеки. Декомунізація, деколонізація культурного простору, переосмислення радянської спадщини — все це прискорилося в рази.
“Розуміння нашої історії стало інструментом протидії ворожій пропаганді, — говорить історик Ярослав Грицак. — Українці масово відкривають для себе власну історію, і це формує новий наратив нації, яка століттями боролася за свободу”.
У міжнародних відносинах відбувся перехід від орієнтації на багатовекторність до чіткого євроатлантичного курсу. Підтримка членства в ЄС і НАТО досягла історичного максимуму — понад 80%.
Ефект Овертона і цифрове суспільство
Цікаво, що в умовах війни прискорилася й цифрова трансформація. Застосунок “Дія” став не просто зручним інструментом, а символом сучасної держави, яка функціонує навіть в умовах війни.
“Ефект Овертона в Україні посилюється завдяки цифровізації, — пояснює Дмитро Шимків, експерт з цифрової трансформації. — Ідеї поширюються блискавично, а їх впровадження відбувається набагато швидше”.
Цифрові інструменти дозволяють українцям відчувати єдність попри фізичну відстань, що особливо важливо з огляду на мільйони вимушено переміщених осіб.
Виклики трансформації і майбутнє
Попри позитивні зміни, трансформація колективної свідомості несе й певні ризики. Психологи відзначають зростання тривожності, нетерпимості до інакодумців, радикалізацію поглядів.
“Важливо розуміти, що частина змін — це реакція на травму війни, — застерігає психолог Олег Романчук. — Суспільству доведеться пройти складний шлях відновлення не лише фізичного, а й психологічного”.
Водночас соціологи прогнозують, що більшість трансформацій матимуть довготривалий ефект. За словами директорки Фонду “Демократичні ініціативи” Ірини Бекешкіної, “війна прискорила формування громадянської нації, яка була б неможливою за інших обставин”.
Ефект Овертона в Україні демонструє унікальну здатність суспільства адаптуватися до викликів і трансформуватися. Цей досвід, безумовно, стане предметом багатьох досліджень у майбутньому. Але вже сьогодні очевидно: Україна змінилася незворотно, і ці зміни стануть фундаментом для побудови нового, стійкішого суспільства.
