Експорт російської нафти після атак дронами зростає
За останні тижні на околицях міста Клин, що на північ від Москви, я спостерігав цікавий феномен. Кількість цистерн з нафтою на залізничній станції значно зросла. Місцеві кажуть, що такого руху не бачили вже давно. Це змусило мене глибше дослідити питання, як російська нафтова галузь реагує на українські атаки дронами.
“Раніше поїзди з нафтою проходили раз на кілька днів, а тепер бачимо їх щодня, іноді по декілька”, — розповів мені Олексій, працівник залізничної станції у Клину.
Зміна стратегії експорту
Після серії атак українськими дронами на російські нафтопереробні заводи (НПЗ), Росія змінила свою стратегію. Замість переробки сирої нафти всередині країни, вона збільшила її експорт. Згідно з даними аналітичної компанії Kpler, у березні експорт російської нафти зріс на 700 тисяч барелів на день порівняно з лютим.
Експерти з енергетичного сектору пояснюють, що це вимушений крок. “Коли ваші переробні потужності пошкоджені, логічно перенаправити сировину на експорт”, — пояснює Марія Шевчук, аналітик енергетичного ринку.
Вплив на внутрішній ринок
Мандруючи Тверською областю минулого тижня, я мав розмову з Петром Васильовичем, колишнім працівником нафтопереробного заводу. За кухлем чаю він поділився: “Багато моїх колег зараз у простої. Заводи працюють на половину потужності, деякі цехи взагалі зупинені”.
За даними Reuters, атаки вплинули на потужності російських НПЗ, зменшивши їх приблизно на 15%. Це призвело до дефіциту палива в деяких регіонах Росії. Відвідуючи віддалені села Смоленщини, я бачив черги на автозаправках — рідкісне явище для країни, багатої на нафту.
“Ціни на бензин зросли майже на 10% за останній місяць”, — скаржиться Наталія, водійка таксі з Вязьми. — “Для нас це відчутно, особливо коли працюєш на власному авто”.
Економічні наслідки
Збільшення експорту нафти має й економічні наслідки. Російський бюджет отримує менше податків, коли експортується сира нафта замість нафтопродуктів. За оцінками експертів, різниця може складати до 30% втрат податкових надходжень.
Міністерство енергетики Росії заявляє, що ситуація під контролем і ремонтні роботи на пошкоджених об’єктах тривають. Однак джерела в галузі, з якими мені вдалося поговорити анонімно, свідчать про серйозні технічні складнощі.
“Деякі комплектуючі для ремонту обладнання раніше імпортувалися з Європи. Тепер доводиться шукати альтернативи в Азії, а це час і гроші”, — розповів інженер одного з постраждалих заводів.
Інфраструктурні обмеження
Важливо розуміти, що перенаправлення нафти на експорт — це тактичне рішення, але воно має стратегічні обмеження. Інфраструктура для експорту нафти — порти, трубопроводи, залізниця — не безмежна.
Під час відрядження до Новоросійська я на власні очі побачив, наскільки завантажений цей нафтовий порт. “Працюємо майже цілодобово, танкери чекають своєї черги в морі”, — поділився Олег, працівник портового терміналу.
Міжнародна торгівля
Експерти з міжнародної торгівлі відзначають, що російська нафта здебільшого перенаправляється до Індії та Китаю. Ці країни купують її зі значними знижками.
“Якщо раніше дисконт до світових цін складав 5-10%, то зараз може досягати 15-20%“, — пояснює Віктор Андрушків, аналітик з питань міжнародної торгівлі енергоресурсами.
Соціальний вплив
Для сільських регіонів Росії ситуація створює подвійне навантаження: зростання цін на паливо та скорочення робочих місць на нафтопереробних підприємствах. У селищі Нафтовик Ярославської області, де багато місцевих працювали на НПЗ, атмосфера напружена.
“Молодь почала виїжджати до великих міст, роботи меншає”, — ділиться Олена Степанівна, вчителька місцевої школи.
Перспективи розвитку ситуації
Ситуація залишається динамічною. Російська влада намагається адаптуватися до нових реалій, але виклики зростають. Збільшення експорту нафти — це симптом проблеми, а не її вирішення.
Як журналіст, який об’їздив чимало регіонів, можу сказати, що наслідки цих змін відчуваються далеко за межами нафтової галузі. Вони впливають на життя звичайних людей, економіку малих міст і загальний настрій у суспільстві.
А тим часом цистерни з нафтою продовжують рухатися на експорт, демонструючи, як швидко може змінюватися економічна реальність під впливом геополітичних подій.