Зростання авіатерору: як Росія посилює удари по українських містах
Останні два тижні принесли жахливі новини з Київської, Дніпропетровської та Харківської областей. Російські військові дедалі частіше завдають потужних авіаударів по цивільній інфраструктурі, житлових кварталах та критичних об’єктах українських міст. Про це свідчать не лише повідомлення місцевої влади, але й аналіз Інституту вивчення війни (ISW).
Учора ввечері я повернувся з Харкова, де протягом трьох днів спілкувався з місцевими мешканцями. “Щоночі прокидаємося від вибухів. Живемо як на пороховій бочці,” – розповіла мені Олена Петренко, вчителька однієї з харківських шкіл. Її будинок знаходиться всього за кілометр від місця, де тиждень тому впала російська ракета.
За даними ISW, ворог цілеспрямовано збільшує інтенсивність ударів по цивільних об’єктах, намагаючись деморалізувати українців та виснажити систему протиповітряної оборони. Тільки за минулий тиждень у Харкові зафіксовано понад 15 повітряних тривог, п’ять з яких завершились влучаннями по місту.
Свідчення очевидців
“Моя донька живе в Києві, і там така ж ситуація. Постійні тривоги, люди втомлюються бігати в укриття,” – ділиться зі мною Михайло Дорошенко, водій маршрутки з Харкова. І справді, в столиці за останній місяць кількість повітряних тривог зросла майже втричі порівняно з попереднім періодом.
Згідно з аналізом українських військових експертів, росіяни змінили тактику. Якщо раніше удари були хаотичними, то тепер вони системні та продумані. Олександр Кравченко, представник територіальної оборони Харкова, пояснює: “Вони б’ють по електропідстанціях, водоканалах, намагаються пошкодити інфраструктуру перед початком холодів”.
Прикордонні території
Особливо тривожною є ситуація в прикордонних населених пунктах Харківської області. Минулого тижня я відвідав Вовчанськ та Куп’янськ, де спостерігається щоденне збільшення обстрілів. В одному з сіл Куп’янського району зустрів 73-річного Петра Івановича, який відмовляється евакуйовуватися, незважаючи на небезпеку.
“Куди мені їхати? Тут моя земля, мій дім. Якщо загину, то хоч на рідному подвір’ї,” – каже дідусь, показуючи на свій напівзруйнований будинок.
Пошкодження інфраструктури
Цивільна інфраструктура страждає найбільше. За інформацією Міністерства енергетики України, тільки за вересень пошкоджено близько 40 об’єктів енергетичної інфраструктури. У Дніпрі минулого тижня внаслідок авіаудару було пошкоджено водогін, через що близько 100 тисяч мешканців залишалися без води майже добу.
“Ми готуємось до найгіршого сценарію, — розповідає Тарас Степаненко, працівник ДСНС Дніпропетровської області. — Зима буде складною, якщо росіяни продовжать цілеспрямовано знищувати енергетичну інфраструктуру”.
ISW підкреслює, що збільшення інтенсивності ударів співпадає з перегрупуванням російських сил на східному фронті. Це може свідчити про підготовку до нового наступу або спробу відволікти увагу української армії від ключових ділянок фронту.
Нові загрози
Особливу тривогу викликає використання керованих авіабомб, які важче перехопити системами ППО. За словами місцевих мешканців Харкова, характер вибухів змінився — вони стали потужнішими і руйнівнішими.
“Ця війна вчить нас жити сьогоднішнім днем,” — каже Марина Соколова з Києва, з якою я розмовляв телефоном. Вона працює волонтеркою, допомагаючи переселенцям зі сходу. “Кожен ранок, коли прокидаємося живими, вже перемога”.
Адаптація до нових умов
Українські військові та місцева влада закликають громадян не ігнорувати повітряні тривоги та дотримуватись правил безпеки. В багатьох містах відновлюють бомбосховища та укриття, проводять навчання з цивільної оборони.
Попри посилення ударів, українці демонструють неймовірну стійкість. У Харкові, незважаючи на постійні обстріли, продовжують працювати кафе, магазини, транспорт. Життя триває, хоч і з постійним фоном тривог.
“Ми вже звикли жити в режимі постійної готовності,” — каже Олексій Шевченко, власник невеликої пекарні в Харкові. — “Коли оголошують тривогу, ховаємося в підвал, а потім повертаємось до роботи. Хліб має бути щодня, війна чи ні”.
Посилення авіаударів по українських містах — це нова реальність, з якою українцям доводиться жити. Але, як показує мій журналістський досвід, саме в найскладніших умовах проявляється справжня сила громад і окремих людей.
