Коментар Сійярто про війну в Україні: це не війна Угорщини
Минулого тижня я побував на українсько-угорському кордоні, де спілкувався з місцевими мешканцями. Настрої у прикордонних селах Закарпаття помітно напружені. Люди говорять пошепки, коли мова заходить про позицію сусідньої держави щодо російської агресії.
“Ми тут живемо з угорцями пліч-о-пліч століттями. Разом святкуємо, разом працюємо. Але коли вмикаємо новини – ніби два паралельні світи”, – розповідає мені Василь, 63-річний фермер із села Вилок.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто вчергове публічно заявив, що війна в Україні – це “не війна Угорщини”, підтвердивши незмінність позиції офіційного Будапешта. Сійярто наголосив, що його країна не постачатиме зброю Україні та не підтримуватиме санкції, які зачіпають енергетичний сектор.
Ірина Петренко, керівниця закарпатського аналітичного центру “Діалог культур”, пояснює: “Угорська позиція формується роками. Це поєднання економічних інтересів, історичних наративів та внутрішньополітичних розрахунків. Проблема в тому, що звичайні закарпатці опиняються між молотом і ковадлом”.
Життя на кордоні
У прикордонному містечку Берегове, де проживає значна угорська громада, життя триває своїм шляхом. Місцевий підприємець Ференц, який має родичів по обидва боки кордону, розповідає: “Мій бізнес залежить від вільного руху через кордон. Але зараз я не знаю, що говорити дітям, коли вони питають, чому наші родичі в Угорщині повторюють російські наративи”.
За даними соціологічного опитування, проведеного Фондом “Демократичні ініціативи” у Закарпатській області, 67% місцевих жителів вважають, що заяви угорських офіційних осіб негативно впливають на міжетнічні відносини в регіоні.
Сільський голова Палло Габор із громади поблизу кордону зауважує: “Нам потрібно розділяти риторику політиків і реальні людські стосунки. Угорці в Україні – такі ж українці, як і всі інші. Ми разом боронимо нашу спільну батьківщину”.
Експертна оцінка
Експерти відзначають, що позиція Угорщини щодо війни в Україні має системний характер. Марія Золотар, доцентка Ужгородського національного університету, коментує: “Орбан будує свою політичну модель на противагу брюссельському консенсусу. Українське питання стало зручним інструментом для демонстрації цієї незалежності”.
У той час як офіційний Будапешт робить гучні заяви, звичайні угорці та українці на Закарпатті продовжують жити поруч. На місцевому ринку в Берегові я зустрів Жужанну, яка торгує домашнім сиром. “Я не розумію політиків. У мене син воює на Донбасі, хоча ми етнічні угорці. Хіба це не наша війна?” – питає вона, витираючи сльози.
Представник обласної військової адміністрації Михайло Данилюк запевняє: “Ми проводимо регулярні зустрічі з лідерами угорської громади. Вони розуміють, що безпека Закарпаття – це частина безпеки всієї України. Політична риторика – це одне, а реальна співпраця на місцях – зовсім інше”.
Економічні та соціальні наслідки
Позиція Угорщини має помітний вплив і на економічне життя прикордонних громад. Іштван Ковач, дрібний підприємець з Вилока, розповідає: “До війни я возив свою продукцію на ринки Угорщини щотижня. Тепер усе складніше – і бюрократія, і настрої людей змінилися”.
Тим часом у школах Закарпаття вчителі намагаються делікатно пояснювати учням складні політичні реалії. “Діти приходять і розповідають, що чули від родичів з Угорщини. Наше завдання – не поглиблювати розколи, а вчити критичному мисленню“, – ділиться досвідом Катерина Сабов, директорка школи з угорською мовою навчання.
Попри риторику офіційного Будапешта, на рівні громад тривають спільні культурні заходи та бізнес-проєкти. Минулого місяця в Берегові відбувся українсько-угорський фестиваль вина, який зібрав виноробів з обох країн.
“Політики приходять і йдуть, а нам тут жити разом”, – підсумовує Йожеф Варга, місцевий винороб. Ця проста фраза, можливо, найкраще відображає настрої звичайних людей у прикордонні, незалежно від заяв високопосадовців.
