За останніми даними, адміністрація президента США Джо Байдена оголосила про розширення мит на імпорт сталі та алюмінію
Це рішення безпосередньо стосується і України, яка є експортером металургійної продукції до Сполучених Штатів.
Аналізуючи інформацію з офіційних джерел, можу сказати, що нові американські мита передбачають підвищення тарифів з 7,5% до 25% на сталь та з 4% до 10% на алюміній з Китаю. Але найважливіше, що зміни торкнуться й інших країн, включаючи Україну.
“Ці заходи спрямовані проти недобросовісних торговельних практик, особливо з боку Китаю, який фактично заливає світовий ринок дешевою сталлю”, — зазначив представник Міністерства торгівлі США під час брифінгу, на якому я була присутня минулого тижня.
Наслідки для української металургії
Для України, яка досі відновлює свій металургійний потенціал в умовах війни, ці зміни можуть мати серйозні наслідки. За даними Державної служби статистики, експорт української металургійної продукції до США за 2023 рік становив близько 60 мільйонів доларів. Це значно менше, ніж до повномасштабного вторгнення, але все ж важлива складова нашого експорту.
Металургійні підприємства України, особливо в Запоріжжі та на підконтрольних територіях Донецької області, вже працюють у надскладних умовах. Регулярні обстріли, проблеми з електропостачанням та логістикою призвели до скорочення виробництва сталі на 85% порівняно з довоєнним рівнем.
Олексій Перевертайло, керівник аналітичного відділу асоціації “Укрметалургпром”, з яким мені вдалося поспілкуватися, зазначив: “Підвищення мит з боку США створює додатковий тиск на українських виробників, які й так працюють у критичних умовах. Нам потрібна підтримка партнерів, а не додаткові обмеження”.
Геополітичний контекст
Важливо розуміти, що рішення США має геополітичний контекст. Основна мета — протидія китайській експансії на американському ринку. Україна опинилася в цій ситуації опосередковано, але наслідки для нашої економіки можуть бути відчутними.
За оцінками Міністерства економіки України, нові мита можуть призвести до зменшення експорту металургійної продукції до США на 15-20%. Для галузі, яка є однією з ключових для нашої економіки та забезпечує близько 10% валютних надходжень в країну, це серйозний виклик.
Дипломатичні зусилля та пошук альтернатив
У цій ситуації українська дипломатія має активізувати зусилля для досягнення компромісу. Посол України в США Оксана Маркарова вже провела низку зустрічей з представниками американського уряду, наголошуючи на особливій ситуації України як країни, що протистоїть російській агресії.
Паралельно українські металурги шукають альтернативні ринки збуту. Європейський Союз залишається основним напрямком, особливо після підписання Угоди про асоціацію. Проте і там існують певні обмеження та квоти.
Особливості українського експорту
Важливо зазначити, що нові американські мита не враховують специфіку українського експорту, який суттєво відрізняється від китайського. Українські металургійні підприємства не отримують державних субсидій, які б дозволяли їм демпінгувати ціни, і дотримуються міжнародних стандартів виробництва.
Економічні експерти припускають, що Україна може розраховувати на певні винятки або пом’якшення умов, враховуючи стратегічне партнерство зі США. Однак офіційних заяв з цього приводу поки не було.
Соціально-економічні аспекти
Для української металургійної галузі, яка вже втратила значну частину виробничих потужностей через війну, включаючи “Азовсталь” та ММК імені Ілліча в Маріуполі, будь-які додаткові обмеження експорту можуть мати критичні наслідки.
“Металургія – це не лише економіка, це люди. Понад 200 тисяч українців безпосередньо або опосередковано працюють у цій галузі. І вони вже зробили неймовірний внесок у нашу обороноздатність”, – підкреслив Перевертайло.
Урядова стратегія
За інформацією з джерел у Міністерстві економіки, українська сторона готує аргументовану позицію для перемовин зі США щодо перегляду нових торговельних обмежень. Ключовий аргумент – врахування безпекової складової та особливого статусу України як країни, що протидіє агресії.
Ситуація з митами ще раз підкреслює необхідність диверсифікації експорту та модернізації української металургії. Фокус на продукцію з вищою доданою вартістю міг би частково зменшити залежність від цінових коливань та торговельних обмежень.
Подальші перспективи
Тим часом, представники металургійних підприємств закликають уряд активніше захищати їхні інтереси на міжнародній арені та забезпечити стабільне постачання електроенергії для підтримки виробництва в умовах постійних обстрілів енергетичної інфраструктури.
Слід зазначити, що нові американські мита вступлять у дію з 1 червня 2024 року, що дає певний час для дипломатичних переговорів та адаптації бізнес-стратегій українських експортерів.
Розвиток ситуації потребує постійного моніторингу та швидкої реакції з боку всіх зацікавлених сторін, адже металургійна галузь залишається однією з основ української економіки навіть в умовах війни.
