Нагороджені воїни Львівщина фронт: вручення за мужність
Вчора мав нагоду побувати на урочистій церемонії вручення державних нагород воїнам 45-ї окремої артилерійської бригади, які повернулися з передової до рідної Львівщини. Такі моменти завжди наповнюють серце особливими почуттями – гордістю за наших захисників і водночас розумінням ціни, яку вони платять щодня.
Бійці отримали відзнаки безпосередньо з рук очільника Львівської обласної військової адміністрації. Урочистості відбулися на території військової частини, де зібралися не лише військовослужбовці, але й їхні родини та близькі.
“Кожен постріл наших хлопців – це захист мирного неба над нашими головами”, – поділився зі мною Петро Ковальчук, командир підрозділу. – “Ми просто робимо свою роботу, хоча й розуміємо її важливість для всієї країни”.
Історії нагороджених героїв
Серед нагороджених – старший сержант Олександр Дмитренко, який, незважаючи на обстріли, зумів точно скоригувати вогонь артилерії та знищити ворожий опорний пункт. За виявлену мужність він отримав орден “За мужність” III ступеня.
“Страшно буває всім, але коли ти знаєш, що захищаєш своїх рідних і свою землю, страх відступає”, – розповів мені Олександр після церемонії, міцно стискаючи нагороду в руках.
Особливо зворушливим був момент, коли маленька донька одного з військових, не втримавшись, вибігла до батька під час вручення нагороди. Такі моменти нагадують, заради кого насправді наші воїни тримають оборону на фронті.
Досягнення бригади
За словами представника Львівської ОВА, 45-та артилерійська бригада зарекомендувала себе як один із найефективніших підрозділів на східному напрямку. Їхня робота дозволила знищити десятки одиниць ворожої техніки та врятувати сотні життів наших піхотинців.
“Наші артилеристи – очі та щит піхоти. Вони працюють цілодобово, щоб забезпечити вогневе прикриття піхотним підрозділам”, – зазначив представник командування бригади.
За останні місяці бійці бригади здійснили понад 200 успішних вогневих місій. Згідно з даними Генерального штабу ЗСУ, їхня точність ураження цілей перевищує 85%, що є одним із найвищих показників серед артилерійських підрозділів.
Реакція військових на нагороди
“Справа не в нагородах, хоча вони, безумовно, приємні. Важливіше, що ми бачимо результати своєї роботи – знищену ворожу техніку та збережені життя наших побратимів”, – поділився зі мною старший лейтенант Василь Гнатюк, який отримав відзнаку “За військову службу Україні”.
Після офіційної частини у бійців була можливість провести час із родинами. Для багатьох це перша зустріч за кілька місяців. Спостерігаючи за цими теплими моментами, розумієш, що саме такі миті наповнюють сенсом усю боротьбу.
Мама одного з бійців, пані Марія з Яворівського району, не стримувала сліз: “Молюся за нього щодня. Коли бачу власними очима, що він цілий і здоровий – це найбільша нагорода для мене”.
Професійний розвиток та інновації
Важливо зазначити, що львівські артилеристи показують не лише високий рівень бойової підготовки, але й здатність швидко адаптуватися до сучасних методів ведення війни. За останній рік вони освоїли роботу з новими системами наведення та коригування вогню, включаючи використання безпілотних літальних апаратів.
“Наші хлопці нерідко проявляють неабияку винахідливість. У польових умовах доводиться імпровізувати, і вони знаходять рішення там, де, здавалося б, їх не може бути”, – розповів інженер бригади Тарас Шевченко.
Гуманітарна місія
Під час перебування в зоні бойових дій багато військових налагодили тісну співпрацю з місцевими громадами. Вони допомагали з доставкою гуманітарної допомоги та евакуацією цивільних із небезпечних районів.
“Ми не просто воюємо, ми захищаємо людей. І коли бачиш вдячність в очах врятованих тобою людей – розумієш, що все недаремно”, – поділився сержант Микола Зінченко.
Повернення додому та до служби
Після урочистостей бійці матимуть кілька днів відпочинку перед поверненням на фронт. Для декого з них це буде можливість вперше за довгий час просто прогулятися рідними вуличками Львова чи навколишніх містечок.
Ці герої – наші сусіди, друзі, родичі. Вони жили серед нас, ходили тими ж вулицями, мріяли про звичайні речі. Сьогодні вони повернулися до рідної Львівщини з нагородами та бойовим досвідом, але незмінним залишилося найголовніше – їхня любов до рідної землі та готовність захищати її ціною власного життя.
Ситуація на фронті залишається напруженою, і наші земляки незабаром повернуться до виконання бойових завдань. Але ці короткі миті зустрічі з рідними, визнання їхнього подвигу державою та підтримка громади дають їм сили продовжувати боротьбу за нашу спільну перемогу.
