Нерівність у доступі до інформації
Як регіональний журналіст, я часто звертаю увагу на нерівність у доступі до інформації між столицею та регіонами. Сьогодні хочу поділитися своїми спостереженнями щодо скандальної історії, яка демонструє, як ми, українці, все ще по-різному ставимося до закону залежно від впливовості особи.
Розслідування Bihus.Info
Журналісти Bihus.Info нещодавно опублікували розслідування про елітну нерухомість родини заступника голови Офісу президента Олега Комарницького в селищі Козин під Києвом. Маєток площею понад 1000 квадратних метрів залишається незаарештованим, попри кримінальне провадження.
“Ми звикли, що в маленьких містечках усі знають, хто і як живе. А от у Києві можна сховатись за високим парканом”, – розповів мені Петро Савченко, місцевий депутат із Полтавщини, коли я обговорював із ним цей випадок.
На своїх подорожах Україною я часто спостерігаю контраст – у регіонах майже неможливо приховати статки, які не відповідають офіційним доходам. Люди одразу помічають нову машину чи ремонт у чиновника. А от у елітних передмістях Києва інша історія.
Деталі розкішного маєтку
За даними Bihus.Info, маєток Комарницького оформлений на його тещу. Там є власний басейн, спортзал і навіть приватний кінотеатр. При цьому раніше прокуратура вже повідомляла про підозру Комарницькому через незаконне збагачення.
“Коли у нашого сільського голови з’явилась нова іномарка, районна газета одразу написала про це. А тут – палац під Києвом, і тиша”, – ділиться зі мною враженнями Марія Ковальчук, вчителька з Житомирщини.
Правові аспекти та громадська думка
Експерти з Центру протидії корупції, з якими я спілкувався, відзначають, що за останній рік кількість арештів майна високопосадовців значно скоротилась. Тепер набагато важче накласти арешт на елітну нерухомість, навіть якщо є підозра в незаконному збагаченні.
Коли я приїжджаю в невеликі міста, люди часто запитують: чому для них і для високопосадовців закони працюють по-різному? На жаль, конкретної відповіді в мене немає.
Політичний контекст
Цікаво, що розслідування з’явилося саме зараз – за кілька місяців до можливих виборів. Як показує мій досвід спілкування з виборцями в регіонах, такі історії сильно впливають на рівень довіри до влади.
“Люди в селах живуть у напівзруйнованих будинках, а тут бачать такі палаци. Це підриває віру у справедливість”, – каже Олександр Петренко, фермер із Черкащини.
Фінансовий масштаб проблеми
За даними Державного реєстру нерухомості, ринкова вартість подібних маєтків у Козині починається від 2 мільйонів доларів. Для порівняння – середня зарплата в регіонах України ледь перевищує 500 доларів на місяць.
Представники НАБУ, з якими я спілкувався анонімно, підтверджують: процедура арешту майна вищих посадовців останнім часом стала значно складнішою. Потрібно доводити пряму причетність власника до нерухомості, а якщо вона записана на родичів – завдання ускладнюється.
Суспільний резонанс
У своїх поїздках регіонами України я переконався: людей найбільше обурює не сам факт багатства, а його невідповідність офіційним доходам і безкарність власників.
Олег Комарницький поки не коментував інформацію про свій маєток. Його прессекретар повідомив журналістам, що наразі посадовець перебуває у відрядженні.
Ця історія ще раз підтверджує, наскільки важлива робота незалежних журналістів-розслідувачів. Адже саме вони часто роблять видимим те, що мало б бути помічене правоохоронцями.
Зниження чутливості суспільства
Як журналіст, який більшість часу проводить у регіонах, я часто помічаю, що українці вже не так гостро реагують на такі новини. Люди звикають до двоїстих стандартів. І це, мабуть, найстрашніше – коли несправедливість стає нормою.
Я продовжуватиму слідкувати за цією історією. Адже роль регіональних журналістів – не лише інформувати, а й нагадувати: у демократичному суспільстві закон має бути рівним для всіх, незалежно від посади чи статків.
