Під обстрілами: Херсон сьогодні
Об’їжджаючи звільнені території Херсонщини минулого тижня, я не міг передбачити, що сьогодні опинюся в епіцентрі нової трагедії. Вчора російські війська знову обстріляли центр Херсона, забравши життя ще одного мирного мешканця. Цей випадок — не просто статистика, це історія міста, яке щодня продовжує боротьбу за своє існування.
Трагедія сталася близько полудня, коли вулиці були заповнені людьми. Валентина, власниця невеликої крамниці неподалік місця удару, розповіла мені: “Я саме обслуговувала покупця, коли почула свист і потім — вибух. Все затряслося, скло посипалося, люди почали кричати“.
Наслідки обстрілу
За офіційними даними Херсонської військової адміністрації, внаслідок обстрілу загинув 43-річний чоловік, який просто йшов вулицею. Ще четверо людей отримали поранення різного ступеню тяжкості. Серед них — 67-річна жінка, яку в критичному стані доставили до лікарні.
“Кожен день для нас — випробування. Але ми не можемо просто зібрати речі і поїхати. Це наш дім, розумієте?” — каже мені Олександр, комунальний працівник, який допомагає розбирати завали після обстрілу.
Обходячи пошкоджені будівлі, я помічаю, як швидко організувалась аварійна служба. Не минуло й години, як рятувальники ДСНС огородили небезпечну зону та почали розчищати уламки. Медики швидкої допомоги працювали оперативно, надаючи допомогу постраждалим.
Статистика жертв
За даними Херсонської ОВА, російські війська цілеспрямовано атакують цивільну інфраструктуру міста. Лише за останній місяць зафіксовано понад 300 обстрілів населених пунктів Херсонщини. Від початку повномасштабного вторгнення загинуло щонайменше 550 мирних жителів області, серед них і діти.
Ірина Костенко, волонтерка місцевого гуманітарного центру, зауважує: “Найтяжче — це непередбачуваність. Ніхто не знає, коли прилетить наступний снаряд. Ми живемо в постійній напрузі, але продовжуємо працювати, допомагати один одному“.
Медична допомога
В місцевій лікарні зустрічаю Миколу Петровича, лікаря з 30-річним стажем. “Херсонська медицина працює на межі можливостей, — розповідає він. — Не вистачає обладнання, ліків, але ми тримаємося. Кожного дня приймаємо постраждалих від обстрілів”.
Життя під обстрілами
Херсонці створили унікальну систему взаємодопомоги. У місті діють десятки волонтерських організацій, які забезпечують людей продуктами, медикаментами, психологічною підтримкою. В умовах регулярних обстрілів запрацювала система оповіщення через Telegram-канали.
“Ми навчилися жити під обстрілами, — говорить Марина, місцева вчителька. — У школах обладнані укриття, діти знають, що робити при тривозі. Навчання часто проходить в онлайн-режимі, але ми намагаємося зберегти хоч якусь нормальність”.
Люди адаптувалися до постійної небезпеки. У багатьох квартирах вікна заклеєні плівкою або затулені фанерою. Тимчасові “латки” стали звичним елементом міського пейзажу. У під’їздах створені імпровізовані укриття, де люди ховаються під час тривог.
Демографічна ситуація
За оцінками місцевої влади, в Херсоні залишається близько 60 тисяч мешканців — менше третини довоєнного населення. Незважаючи на щоденну небезпеку, багато хто відмовляється евакуюватися.
“Куди я поїду? Мені 78 років, тут моя квартира, мої сусіди, мої спогади“, — пояснює пані Тамара, яку зустрічаю біля пошкодженого будинку.
Незламний дух
Ввечері місто занурюється в темряву — вуличне освітлення працює мінімально для безпеки. Але навіть у цій темряві я бачу нескорений дух херсонців. У вікнах блимають свічки, люди збираються разом, підтримують один одного.
“Ми чекаємо перемоги, — каже мені на прощання молодий хлопець, представившись Андрієм. — Ми відбудуємо все зруйноване. Головне — вижити і дочекатися”.
Повертаючись до готелю, я бачу свіжі графіті на стіні: “Херсон — це Україна. Ми незламні“. Ці слова як ніколи точно відображають дух міста, що щодня протистоїть російській агресії.
