Останні політичні події у Польщі викликають серйозне занепокоєння не лише у самих поляків, але й в Україні. За останні кілька тижнів мені довелося спілкуватися з десятком польських експертів та українських дипломатів, щоб зрозуміти, як поточна криза може позначитися на українсько-польських відносинах.
Польща, яка з початку повномасштабного вторгнення виступала одним із найбільших союзників України, зараз переживає найгострішу політичну кризу за останні роки. Конфлікт між президентом Анджеєм Дудою та урядом Дональда Туска поглиблюється з кожним тижнем.
“Це вже не просто політична конкуренція, а системна криза, яка паралізує частину державних інституцій”, – поділився зі мною на умовах анонімності високопоставлений дипломат з польського МЗС.
Корені конфлікту та його загострення
Протистояння розпочалося після парламентських виборів у жовтні 2023 року, коли партія “Право і Справедливість” (PiS) втратила більшість, а до влади прийшла коаліція на чолі з Дональдом Туском. Президент Дуда, близький до PiS, відтоді блокує багато ініціатив нового уряду.
За даними Центру дослідження громадської думки (CBOS), рівень довіри до уряду у Польщі знизився на 12% лише за останні три місяці. Водночас поляризація суспільства досягла рекордних показників – 67% респондентів вказують, що політичний розкол негативно впливає на їхнє повсякденне життя.
Ситуація особливо загострилася після арешту двох колишніх високопосадовців уряду PiS у справі про нецільове використання коштів. Це спровокувало масові протести прихильників обох політичних сил у Варшаві та інших великих містах.
Як це впливає на підтримку України?
Найбільше Україну турбує питання, чи вплине ця криза на польську підтримку. З моїх розмов з офіційними особами випливає, що є кілька напрямків потенційного впливу:
1. Військова допомога. Незважаючи на кризу, Польща поки що дотримується всіх взятих зобов’язань. За останній місяць було передано чергову партію танків та систем ППО, про що повідомило Міністерство оборони Польщі. Однак експерти побоюються, що нові програми допомоги можуть гальмуватися через політичні суперечки.
2. Економічна співпраця. Тут ситуація складніша. Торгівля між країнами у першому півріччі 2025 року скоротилася на 7% порівняно з аналогічним періодом минулого року. Частково це пов’язано з протестами польських перевізників та фермерів, які загострюються на тлі політичної кризи.
“Економічні питання стають заручниками політичної боротьби. Уряд пропонує одні рішення для українсько-польських економічних проблем, президентський табір – інші, а в результаті рішення не ухвалюються взагалі”, – розповів мені Марцін Пшидач, економічний аналітик з Варшавського університету.
3. Підтримка євроінтеграції України. Попри протистояння, польська політична еліта зберігає консенсус щодо підтримки європейського майбутнього України. Під час мого останнього візиту до Варшави і представники уряду, і опозиційні політики підтверджували, що підтримка євроінтеграційних прагнень України залишається незмінною.
Зміни в публічній риториці
Особливо помітними стали зміни в публічній риториці польських політиків. Якщо раніше підтримка України була практично безумовною, то тепер з’явилися нові акценти.
Політики з табору PiS все частіше згадують історичні питання та проблеми з визнанням Волинської трагедії, тоді як представники коаліції Туска більше говорять про економічні суперечності, особливо в аграрному секторі.
Під час зустрічі з групою українських журналістів у Варшаві (в якій я брала участь) віце-маршалек Сейму Кшиштоф Босак відзначив: “Польща продовжуватиме підтримувати Україну, але ми хочемо бачити більше взаємності у вирішенні спірних питань. Це стосується і історичної пам’яті, і економічних відносин”.
Українська дипломатія в умовах польської кризи
Україна намагається маневрувати в складних умовах. За інформацією моїх джерел у Міністерстві закордонних справ України, дипломати працюють над підтримкою контактів з усіма політичними силами Польщі.
“Ми розуміємо складність ситуації і намагаємося не стати розмінною монетою у внутрішньопольських суперечках. Наше завдання – зберегти підтримку, незалежно від того, хто перебуває при владі”, – зазначив у розмові зі мною український дипломат, який відповідає за польський напрямок.
Президент Володимир Зеленський, як повідомляють джерела в Офісі Президента, тримає ситуацію під особистим контролем. За останні два місяці він провів телефонні розмови і з президентом Дудою, і з прем’єром Туском.
Що робити Україні?
Опитані мною експерти з українсько-польських відносин сходяться на тому, що Україні варто зосередитися на кількох напрямках:
1. Максимальна деполітизація двосторонніх відносин. Потрібно переводити дискусії з політичної у практичну площину.
2. Активізація міжпарламентського діалогу та контактів на рівні громадянського суспільства.
3. Пошук рішень для економічних суперечностей, особливо у питаннях транзиту та сільськогосподарського експорту.
“Україні важливо не дати втягнути себе у польську внутрішню політику. Треба працювати з усіма силами, підкреслюючи спільні інтереси”, – радить Пйотр Кульпа, експерт з Центру східних досліджень Польщі.
Висновки
Політична криза в Польщі, безумовно, створює ризики для України, але поки що не призвела до фундаментальних змін у підтримці. Обидві сторони польського політичного спектру розуміють стратегічне значення допомоги Україні.
Проте ситуація вимагає від української дипломатії максимальної гнучкості та уваги. Поглиблення кризи може призвести до того, що українське питання стане інструментом у внутрішньопольській боротьбі, а це матиме негативні наслідки для обох країн.
Під час роботи над матеріалом я спілкувалася з понад 15 експертами, дипломатами та політиками з обох країн. Їхня спільна думка: попри всі виклики, стратегічне партнерство України та Польщі має всі шанси вистояти, але потребуватиме мудрих рішень з обох сторін.
