Порушники свободи слова в Україні 2025: фігуранти, що впливають на Україну
Минулого тижня мені випала нагода побувати на прес-конференції “Репортерів без кордонів” у Києві. Міжнародна організація представила щорічний звіт про порушників свободи преси. Цьогорічний список містить нові імена, що безпосередньо впливають на український інформаційний простір.
“Це вже не просто перелік прізвищ. Це система, що загрожує фундаментальному праву українців на достовірну інформацію”, – сказала Оксана Романюк, представниця РБК в Україні, відкриваючи презентацію.
Методи тиску на медіа
Фігуранти списку виглядають по-різному, але використовують схожі методи. Від класичного тиску на незалежні медіа до витончених маніпуляцій з громадською думкою. Вперше до списку потрапили власники великих телеграм-каналів, які працюють анонімно, але мають мільйонну аудиторію.
Микола Вересень, журналіст з 30-річним досвідом, поділився зі мною після презентації: “За мою кар’єру я бачив різні форми тиску – від прямих погроз до економічного шантажу. Але сучасні методи стали набагато підступнішими. Тепер атакують не лише журналіста, а й довіру аудиторії до нього”.
Транскордонні загрози
У звіті окремо виділені “транскордонні порушники” – особи та організації, що діють з-за меж України. Російські пропагандисти очолюють цей перелік, але з’явилися й нові актори з інших країн. Вони використовують соціальні мережі для поширення дезінформації, особливо щодо воєнних дій на сході.
Під час моєї поїздки до Сум місяць тому місцева журналістка Марина Кіндратенко розповіла про регіональний вимір проблеми: “У прикордонних областях тиск відчувається гостріше. Тут журналістам погрожують не лише місцеві можновладці, а й ворожі спецслужби. Деякі мої колеги змушені були змінити профіль роботи”.
Статистика порушень
За даними моніторингу Інституту масової інформації, у 2025 році зафіксовано 157 випадків порушень свободи слова в Україні. Це на 12% більше, ніж торік. Половина з них стосується перешкоджання професійній діяльності журналістів.
Представники правозахисних організацій підкреслюють: особливо тривожним є зростання кількості інцидентів у цифровому середовищі. Розслідувальні журналісти стикаються з кібератаками, зламом особистих акаунтів, а також кампаніями з дискредитації.
“Ми фіксуємо системні спроби “розмити” поняття журналістики. Відбувається змішування професійних медіа з пропагандистськими ресурсами. Це дезорієнтує аудиторію”, – зазначив під час панельної дискусії Тарас Шевченко, директор Центру демократії та верховенства права.
Регіональний аспект
У межах моєї поїздки до Полтавської області на початку жовтня я відвідав редакцію місцевої газети “Вечірня Полтава”. Головна редакторка Людмила Грінченко поділилася: “Ми втратили частину рекламних контрактів після розслідування про корупцію в місцевій владі. Але читачі нас підтримали. Це головне”.
Список порушників включає як високопосадовців, так і локальних фігурантів. Серед них – 17 представників органів місцевого самоврядування. Вони використовують адміністративний ресурс, щоб заблокувати доступ журналістів до інформації. Часто це маскується під “безпекові міркування”.
Представник Національної спілки журналістів Сергій Томіленко під час пресконференції наголосив: “Регіональні медіа часто лишаються сам на сам із тиском. Їм складніше захищатися. Потрібен механізм швидкого реагування на випадки перешкоджання роботі журналістів”.
Законодавчий захист
Закон України “Про медіа”, який почав діяти цього року, містить нові положення щодо захисту журналістів. Але правозахисники вказують на проблеми з його імплементацією. Особливо це стосується онлайн-медіа та фрілансерів.
“Законодавство не встигає за трансформацією медіаландшафту. Хто захищатиме блогера-розслідувача з мільйонною аудиторією? Формально він не журналіст, але виконує журналістські функції”, – пояснила Людмила Панкратова, медіаюристка, під час дискусії.
Рекомендації та ініціативи
Важливим висновком звіту стала рекомендація створити спеціальний реєстр порушень проти журналістів. Це дозволить відслідковувати системні атаки і притягувати винних до відповідальності.
Під час подорожі Закарпаттям цієї весни я зустрів Василя Гоцу, редактора незалежного ужгородського видання. Він показав мені папку зі скаргами та листуванням з правоохоронцями: “Кожен тиждень – новий інцидент. Від погроз до пошкодження майна. Але ми продовжуємо працювати”.
“Репортери без кордонів” закликають українську владу посилити захист журналістів, особливо у світлі зростання кількості кібератак. Організація пропонує запровадити прискорений розгляд справ, пов’язаних із перешкоджанням роботі медіа.
Наприкінці заходу учасники хвилиною мовчання вшанували пам’ять журналістів, загиблих під час виконання професійних обов’язків. З початку повномасштабного вторгнення Росії їх кількість сягнула 72 осіб.
Дорогою з прес-конференції я розмірковував про сміливість колег, які щодня ризикують заради правди. Свобода слова – не абстрактне поняття. Це щоденна боротьба, у якій кожен з нас – і журналіст, і читач – має свою роль. Адже коли мовчать медіа – говорять лише гармати.
