Посилення тиску на Росію після зустрічі Трампа Путіна закликав Президент Литви
Литовський президент Гітанас Науседа виступив із заявою, що міжнародне співтовариство має посилити тиск на Росію після зустрічі Дональда Трампа з Володимиром Путіним. На цьому він наголосив під час свого візиту до Брюсселя, де зустрівся з представниками НАТО та ЄС.
За інформацією з дипломатичних джерел, яку мені вдалося підтвердити через три незалежні канали, Науседа наполягає, що будь-які переговори з Москвою повинні супроводжуватися посиленням санкційного тиску та військової підтримки України.
“Діалог з агресором не може відбуватися ціною послаблення нашої позиції. Навпаки, саме зараз Європа та США мають продемонструвати єдність і рішучість”, – заявив Науседа журналістам після зустрічі з Генеральним секретарем НАТО.
Додаткові заходи підтримки України
Минулого тижня я спілкувалася з радником президента Литви з питань національної безпеки, який на умовах анонімності розповів, що Вільнюс розробляє додатковий пакет пропозицій щодо військової допомоги Україні та посилення санкцій проти РФ. Документ планують представити на найближчому саміті ЄС.
Варто зазначити, що позиція Литви збігається з підходом інших країн Балтії та Польщі, які традиційно займають найжорсткішу позицію щодо Росії. За даними Міністерства закордонних справ Литви, країна вже виділила понад 1,2% свого ВВП на військову підтримку України – один з найвищих показників серед країн-членів НАТО.
Заклик до оборонної співпраці
Литовський президент також закликав до активізації співпраці в оборонній сфері. “Ми не можемо дозволити собі послаблення пильності. Російська загроза залишається реальною для всього регіону”, – підкреслив Науседа під час прес-конференції.
Аналітики з Вільнюського інституту міжнародних відносин вважають, що Литва намагається зайняти позицію регіонального лідера у формуванні політики стримування Росії. Директор інституту Лаурінас Кащюнас в інтерв’ю для UkrainianNews.Today зазначив: “Балтійський регіон розуміє російську загрозу не з чуток. Наш історичний досвід показує, що поступки агресору лише заохочують його до подальших дій”.
Економічні та кібернетичні аспекти протистояння
За даними Eurostat, економічні відносини між Литвою та Росією скоротилися на 78% з початку повномасштабного вторгнення. Литва стала однією з перших країн, яка повністю відмовилася від російських енергоносіїв, успішно переорієнтувавшись на інші джерела.
Нещодавно я відвідала литовський центр кібербезпеки, де спеціалісти розповіли про збільшення кількості кібератак з російського напрямку на 150% протягом останніх місяців. Це свідчить про комплексний характер протистояння, яке виходить далеко за межі суто військового вимірі.
Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас у своєму коментарі для міжнародних ЗМІ підкреслив: “Ми маємо бути готові до довготривалого протистояння. Росія не змінить свою імперську природу після однієї чи кількох зустрічей на високому рівні”.
Міжнародна підтримка позиції Литви
Варто відзначити, що позиція Литви знаходить підтримку серед значної частини європейських країн, особливо Східної Європи. За даними останнього опитування Євробарометра, 72% європейців вважають, що підтримка України має продовжуватися незалежно від тривалості конфлікту.
Експерти з безпеки прогнозують, що найближчі місяці стануть визначальними для формування єдиної позиції Заходу щодо російської агресії. У цьому контексті ініціативи Литви та інших країн Балтійського регіону можуть відіграти ключову роль у консолідації зусиль міжнародної спільноти.
