Львівщина 17 листопада попрощається з двома загиблими захисниками
Завтра на Львівщині відбудеться прощання з двома загиблими воїнами, які віддали життя за свободу України. Олег Якімець та Микола Нофенко – імена, які назавжди увійдуть в історію нашого краю та всієї держави.
Прощання з Олегом Якімцем
Зранку в селі Вузлове Червоноградського району жителі проведуть в останню путь Олега Якімця. Він був справжнім патріотом і віддав за Україну найцінніше – своє життя. Панахида розпочнеться о 10:00 в місцевій церкві, а потім скорботна процесія вирушить до сільського кладовища.
«Олег завжди говорив, що не уявляє життя без України. Коли почалося повномасштабне вторгнення, він не вагаючись пішов боронити нашу землю», – розповідає Марія Ковальчук, односельчанка загиблого.
Прощання з Миколою Нофенком
Того ж дня о 13:00 у Радехові прощатимуться з Миколою Нофенком. Микола був людиною неймовірної доброти, завжди готовий допомогти кожному. Він залишив вдома дружину та двох маленьких дітей.
«Микола міг би знайти тисячу причин не йти на війну, але його почуття обов’язку було сильнішим. Він казав, що не зможе дивитися в очі своїм дітям, якщо не захищатиме їхнє майбутнє», – згадує Василь Петренко, побратим загиблого героя.
Особисті спогади
Я кілька разів зустрічався з Олегом, коли готував матеріал про розвиток місцевої громади. Він завжди мав чітку громадянську позицію і мріяв про краще майбутнє для свого села. Ніколи не забуду його слова: «Андрію, ми повинні працювати не лише для себе, а й для тих, хто прийде після нас».
Втрати Львівщини
За даними Львівської обласної військової адміністрації, з початку повномасштабного вторгнення Львівщина втратила понад 800 своїх синів. За кожним із цих чисел – чиєсь життя, чиясь історія, чиїсь мрії, які вже ніколи не здійсняться.
«Найважче для нас – це щодня повідомляти родинам про загибель їхніх рідних. Немає слів, якими можна втішити матір, що втратила сина, дружину, що втратила чоловіка, дітей, що втратили батька», – зазначає представник Львівського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Пам’ять та підтримка
Утім, попри біль втрати, важливо пам’ятати, що наші герої віддали життя не дарма. Їхня жертва – це внесок у майбутнє вільної України.
Коли я подорожував селами Львівщини, мене вразило, як громади об’єднуються, щоб підтримати родини загиблих. У багатьох населених пунктах створено меморіальні дошки, висаджуються алеї пам’яті, проводяться благодійні збори для допомоги сім’ям полеглих воїнів.
«Ми повинні зробити все можливе, щоб діти наших героїв ніколи не відчували себе покинутими. Це наш обов’язок перед тими, хто віддав за нас життя», – переконана Оксана Литвин, директорка однієї з місцевих шкіл.
Вшанування героїв
Завтра дзвони на Львівщині знову дзвонитимуть за загиблими героями. І хоча кожне таке прощання розриває серце, воно також нагадує нам, за яку високу ціну ми боремося за нашу свободу і незалежність.
Низький уклін Олегу Якімцю та Миколі Нофенку. Вічна пам’ять і слава Героям.
