Вчора на Майдані Незалежності зібралися сотні військовослужбовців, ветеранів та активістів. Мітинг був спрямований проти законопроєкту №10379, який передбачає посилення кримінальної відповідальності для військових. Як людина, яка відвідала десятки подібних акцій по всій Україні, я вирішив поспілкуватися безпосередньо з учасниками протесту.
“Цей закон — це не шлях до дисципліни, а шлях до страху,” — каже мені Олексій, 35-річний ветеран, який пройшов Донбас ще з 2014 року. “Нас хочуть залякати, а не підтримати. Ми маємо право голосу.”
Площа заповнена людьми різного віку — від молодих військових до сивочолих ветеранів. Багато хто прийшов у військовій формі, дехто тримає плакати з написами “Повага, а не кара” та “Реформуйте систему, а не посилюйте покарання”.
За даними організаторів, на Майдані зібралося близько 500 осіб. Офіційних повідомлень від поліції щодо кількості учасників поки не надходило.
Суть законопроєкту, що викликав протести
Законопроєкт №10379, внесений до Верховної Ради минулого тижня, пропонує збільшити терміни ув’язнення за самовільне залишення частини, дезертирство та непокору. Зокрема, за дезертирство під час бойових дій пропонується підвищити максимальний термін з 10 до 12 років позбавлення волі.
“Ми розуміємо необхідність дисципліни, але цей закон не враховує реальних проблем на фронті,” — пояснює Марія Ковальчук з ГО “Підтримка захисників”. “Відсутність ротацій, психологічної допомоги, належних умов — все це також причини проблем з дисципліною.”
Під час відрядження в Харківську область минулого місяця я зустрічав бійців, які не бачили відпочинку понад рік. Історія Петра з 93-ї бригади вразила мене особливо: “14 місяців на передовій без ротації. Коли ти бачиш, як твої побратими гинуть, а тебе не відпускають навіть поховати рідних — це ламає зсередини.”
Вимоги протестувальників
Учасники мітингу сформулювали кілька ключових вимог:
1. Відкликати законопроєкт №10379 для доопрацювання
2. Залучити до обговорення діючих військових та ветеранів
3. Розробити комплексну реформу військової юстиції
4. Забезпечити систему ротацій для підрозділів на передовій
5. Покращити психологічну підтримку військовослужбовців
“Нам потрібна не батога, а пряник,” — говорить Сергій Петренко, командир взводу з Донеччини. “Замість посилення покарань краще подбати про належні умови служби, відпочинок та реабілітацію.”
Реакція влади
Офіційної реакції від авторів законопроєкту на протест поки не надійшло. Представник Міністерства оборони, який побажав залишитися анонімним, повідомив, що міністерство “вивчає ситуацію та готове до діалогу з військовослужбовцями”.
За даними порталу Верховної Ради, законопроєкт зараз перебуває на розгляді комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Голосування у першому читанні заплановане на наступний пленарний тиждень.
Історичний контекст протестів військових
Протести військовослужбовців в Україні — явище рідкісне, але не безпрецедентне. У 2019 році ветерани виходили на акції проти скасування деяких пільг, а в 2021 році відбувалися протести проти затримки виплат.
“Різниця в тому, що зараз йде повномасштабна війна, і законодавчі ініціативи мають особливий вплив на долі тисяч людей,” — пояснює Олена Степанова, юристка ГО “Правовий захист військових”.
Під час поїздки на Чернігівщину минулого тижня я спілкувався з сім’ями військових. Історія Наталії, дружини сержанта, запам’яталася особливо: “Мій чоловік вже два роки на фронті. Нам потрібна справедлива система, а не закручування гайок.”
Що далі?
Організатори акції заявили, що це лише початок. Якщо законопроєкт не буде відкликано, вони планують масштабніші протести по всій країні.
“Ми захищаємо Україну і будемо захищати свої права,” — заявив зі сцени Валентин Макаренко, ветеран та громадський активіст. “Наше завдання — не проти влади виступати, а зробити так, щоб влада почула нас.”
Питання балансу між військовою дисципліною та правами військовослужбовців залишається відкритим. Проте одне зрозуміло: ті, хто захищають Україну зі зброєю в руках, хочуть мати право голосу у формуванні законів, які безпосередньо впливають на їхнє життя.
Протести на Майдані стали черговим нагадуванням, що навіть у час війни громадянське суспільство в Україні залишається активним, а військові готові відстоювати не лише кордони держави, але й свої права.
