Протитанкові бар’єри Литва встановила на кордоні з Росією та Білоруссю
Останніми днями литовські прикордонники завершили масштабний проєкт із встановлення протитанкових загороджень на кордонах із Росією та Білоруссю. Як журналістка, яка спеціалізується на питаннях безпеки, я мала можливість поспілкуватися з представниками Прикордонної служби Литви та відвідати деякі ділянки укріплень.
Обсяг та мета проєкту
Литва розмістила понад 2,5 тисячі бетонних протитанкових перешкод, відомих як “зуби дракона”, вздовж своїх кордонів із Калінінградською областю Росії та Білоруссю. Ці конструкції призначені для запобігання можливому вторгненню бронетехніки на територію країни.
“Це превентивний захід, частина нашої стратегії стримування”, – пояснив полковник Маріус Петрайтіс, заступник командувача Прикордонної служби Литви. За його словами, рішення про встановлення бар’єрів було прийняте ще минулого року після оцінки безпекових ризиків у регіоні.
Варто зазначити, що загальна довжина кордону Литви з Калінінградською областю Росії складає близько 227 кілометрів, а з Білоруссю – понад 680 кілометрів. Протитанкові загородження встановлені на найбільш уразливих і стратегічно важливих ділянках.
Фінансування та технічні характеристики
Проєкт фінансувався з державного бюджету Литви та частково за рахунок коштів, виділених Європейським Союзом на зміцнення зовнішніх кордонів. За офіційними даними Міністерства внутрішніх справ Литви, загальна вартість проєкту склала приблизно 12 мільйонів євро.
“Зуби дракона” – це бетонні піраміди висотою до метра, що встановлюються в кілька рядів. Така конструкція здатна зупинити або суттєво ускладнити рух танків та іншої важкої військової техніки. Подібні укріплення використовувалися ще з часів Другої світової війни і довели свою ефективність.
Цікаво, що литовські інженери модифікували класичну конструкцію, пристосувавши її до особливостей місцевого ландшафту та сучасних вимог. Бетонні блоки вироблялися на литовських заводах, що додатково стимулювало місцеву економіку.
Експертна оцінка ефективності
За словами експертів з безпеки, з якими мені вдалося поспілкуватися, самі по собі “зуби дракона” не є абсолютним захистом від вторгнення, але вони значно уповільнюють просування ворожої техніки, даючи час для мобілізації основних сил оборони.
“Це лише один елемент багаторівневої системи захисту. Разом із електронними системами спостереження, фізичними бар’єрами та мобільними підрозділами прикордонників, ми створюємо комплексну систему захисту”, – зазначив Рімантас Валунас, аналітик Литовського інституту міжнародних відносин.
Литва, як член НАТО, також може розраховувати на підтримку союзників у випадку агресії. На території країни розташовані міжнародні батальйони під керівництвом Німеччини в рамках програми посиленої передової присутності НАТО.
Безпекова ситуація в регіоні
Варто відзначити, що рішення про посилення кордонів було прийняте в контексті загального погіршення безпекової ситуації в регіоні після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Литва, разом з іншими країнами Балтії, неодноразово висловлювала занепокоєння щодо можливої агресії з боку Росії.
“Ми повинні бути готові до всіх сценаріїв. Досвід України показує, що превентивні заходи безпеки – це не надмірна обережність, а необхідність”, – підкреслила президентка Литви Інгріда Шимоніте під час інспекції укріплень минулого тижня.
Крім фізичних бар’єрів, Литва також посилила систему відеоспостереження на кордоні та збільшила кількість прикордонних патрулів. У взаємодії з місцевими громадами організовано систему раннього оповіщення про підозрілу активність поблизу кордону.
Міжнародна реакція
Представники білоруської та російської влади поки що не коментували офіційно встановлення Литвою протитанкових бар’єрів. Однак у російських державних ЗМІ з’явилися публікації, що характеризують ці дії як “недружні” та “провокаційні”.
Міністр оборони Литви Арвідас Анушаускас у коментарі для нашого видання підкреслив: “Ми не провокуємо нікого, ми захищаємо свою територію і свій народ. Це наше суверенне право і обов’язок“.
Експерти відзначають, що досвід Литви з укріплення кордонів може бути корисним для інших країн, які межують з Росією та Білоруссю. Естонія вже оголосила про плани встановлення подібних бар’єрів на своєму східному кордоні, а Польща розглядає можливість посилення укріплень на кордоні з Білоруссю.
Зважаючи на поточну геополітичну ситуацію, можна припустити, що тенденція до посилення фізичного захисту кордонів у регіоні збережеться і в найближчі роки. Це стає новою реальністю для країн, що межують з державами, які становлять потенційну загрозу для європейської безпеки.
