Російська пропаганда проти українців і поляків: спроби посварити сусідів
З початку повномасштабного вторгнення Росії на територію України польський народ став одним із найбільших друзів українців. Поляки відчинили двері своїх домівок для мільйонів біженців. Проте останнім часом стали з’являтися повідомлення про напади на українців у Польщі. Чи це поодинокі випадки, чи спланована кампанія з розпалювання ворожнечі між двома народами? Я вирішив розібратися на місці.
Минулого тижня я побував у Варшаві, де спілкувався з місцевими мешканцями та українцями, які знайшли тут прихисток. Пані Олена, яка виїхала з Харкова в березні 2022 року, поділилася своїми спостереженнями.
“Поляки зустріли нас з відкритим серцем. Мою сім’ю прихистила польська родина, з якою ми досі підтримуємо теплі стосунки. Звісно, бувають різні ситуації, але загалом ставлення до українців залишається дружнім”, — розповідає жінка.
Інформаційні атаки та фейки
Водночас у соціальних мережах все частіше з’являються повідомлення про конфлікти між українцями та поляками. Особливо активно такі історії поширюються у проросійських телеграм-каналах. Типова схема — взяти реальний інцидент, який міг статися будь-де, і представити його як частину системного “переслідування українців”.
Марек Вуйціцький, польський експерт з питань дезінформації, пояснює: “Російська пропаганда зараз активно працює над тим, щоб посіяти розбрат між поляками та українцями. Це давня тактика — розділяй і володарюй. Кремль розуміє, що підтримка України з боку Польщі є стратегічно важливою, тому намагається її підірвати”.
За даними Центру протидії дезінформації при РНБО України, за останні шість місяців кількість фейкових повідомлень про нібито масові напади на українців у Польщі зросла втричі. При цьому факти реальних інцидентів часто перебільшуються або викривляються.
Провокації у фізичному просторі
Яцек Курський, співробітник аналітичного центру Warsaw Institute, розповів мені про кілька випадків, коли інформаційні атаки виходили за межі віртуального простору: “Минулого місяця у Вроцлаві невідомі розклеїли фальшиві оголошення з образливими написами щодо українців. Поліція швидко зреагувала і встановила, що це була спланована провокація”.
Для перевірки ситуації я поспілкувався з Мирославом Скірка, головою Української громади Варшави. Він зазначив: “Звичайно, як і в будь-якому суспільстві, тут є люди з різними поглядами. Але здебільшого поляки продовжують підтримувати українців. Ми намагаємося швидко реагувати на будь-які провокації та працювати з польськими правоохоронними органами”.
Протидія дезінформації
Цікаво, що польська влада серйозно ставиться до загрози інформаційних атак. За словами Пьотра Гліньського, міністра культури та національної спадщини Польщі, якого я цитую з його інтерв’ю для Polskie Radio: “Ми усвідомлюємо, що інформаційна війна — це частина гібридної війни Росії проти всього демократичного світу. Наше завдання — захистити суспільство від маніпуляцій”.
Під час моєї поїздки до Кракова я відвідав Центр підтримки українських біженців, де волонтери допомагають новоприбулим адаптуватися. Волонтерка Агнешка розповіла: “Коли з’являються провокаційні публікації, ми одразу роз’яснюємо ситуацію. Більшість поляків розуміють, що це спроби розпалити ворожнечу”.
Історичний контекст
Професор Варшавського університету Анджей Новак, історик українсько-польських відносин, пояснює: “Росія століттями намагалася посварити наші народи. Сьогодні ця стратегія повторюється, але з використанням сучасних технологій. Тепер це не лише газети та радіо, а й соціальні мережі, месенджери, які дозволяють миттєво поширювати дезінформацію”.
Важливо відзначити, що реальні проблеми у відносинах між українцями і поляками існують — від історичних суперечностей до економічної конкуренції. Проте російська пропаганда намагається перетворити ці питання на непримиренні конфлікти.
Шляхи подолання розбрату
Томаш Коваль, директор Інституту безпеки та стратегічних досліджень у Варшаві, наголосив: “Найефективніша протидія російським інформаційним операціям — це відкритий діалог між нашими суспільствами та спільна робота над проблемами, які виникають”.
Повертаючись до України, я привіз із собою важливе розуміння: попри всі спроби Кремля посіяти розбрат, справжня солідарність між нашими народами залишається міцною. Як сказала мені на прощання пані Софія, українка, яка вже два роки живе у Кракові: “Нас намагаються посварити ті, хто боїться нашої єдності. Але ми вже пройшли точку неповернення — поляки і українці зрозуміли, що наше майбутнє спільне”.
Російська пропаганда не припинить спроб розділити наші народи, але усвідомлення цих маніпуляцій — перший крок до протидії. Інформаційна війна вимагає від нас критичного мислення та перевірки фактів. І найголовніше — відкритого спілкування між звичайними українцями та поляками, яке руйнує стереотипи і будує мости розуміння.
