Розформування підрозділу ЗСУ Касьянов коментує звинувачення Зеленського
Холодного березневого ранку я прямую до Дніпропетровської області на зустріч з майором Юрієм Касьяновим. Його 41-й окремий мотопіхотний батальйон опинився в центрі скандалу після заяв президента про розформування. Дорога пролягає через напівспорожнілі села, де відчувається присутність війни – обстріляні будинки та блокпости нагадують про близькість фронту.
“Нас звинувачують у тому, чого не було,” – говорить Касьянов, зустрічаючи мене біля польового штабу. Його обличчя виглядає втомленим, але в очах – рішучість. “Мої хлопці щодня ризикують життям на передовій. А тепер нас хочуть розпустити через політичні ігри.”
Історія батальйону
Історія 41-го батальйону почалася ще в 2022-му. За словами командира, підрозділ брав участь у боях на Харківському та Донецькому напрямках, виконуючи найскладніші завдання. “Ми втримали позиції там, де інші відступали,” – розповідає сержант Микола, один із бійців батальйону. “А тепер нас називають ледь не зрадниками.”
Конфлікт загострився після виступу президента Зеленського, де він заявив про необхідність розформування деяких підрозділів. Хоча прізвище Касьянова прямо не звучало, багато хто зрозумів, що йдеться саме про 41-й батальйон.
Експертна думка
“Проблема глибша за персоналії,” – пояснює Тетяна Козаченко, експертка з військового права, з якою я зв’язався телефоном. “Це питання реформування армії та контролю над добровольчими підрозділами, які були інтегровані в ЗСУ.”
За даними Міністерства оборони, процес оптимізації військових структур справді триває. Проте речник міністерства відмовився коментувати конкретну ситуацію з батальйоном Касьянова.
Реакція громади та військових
Місцеві жителі села Веселе, де базувався підрозділ, висловлюють підтримку військовим. “Вони допомагали нам з евакуацією під час обстрілів, привозили ліки для старших людей,” – розповідає Марія Степанівна, вчителька на пенсії. “Не розумію, чому їх хочуть розформувати.”
Колишній боєць батальйону Андрій К., який отримав поранення минулого літа, вважає ситуацію політично вмотивованою: “Касьянов завжди казав, що в нього немає політичних амбіцій. Але він не боїться критикувати командування, коли бачить помилки. Це могло комусь не сподобатися.”
У штабі оперативно-тактичного угруповання, якому підпорядковувався батальйон, від офіційних коментарів відмовились. Неофіційно джерело повідомило, що рішення про розформування було прийняте “на найвищому рівні” з міркувань оптимізації структури ЗСУ.
Бойові завдання попри невизначеність
Тим часом бійці батальйону продовжують виконувати бойові завдання. “Нам не до політики,” – говорить старший лейтенант Олександр, заступник Касьянова. “Ми просто робимо свою роботу і хочемо, щоб наші заслуги не перекреслювали через чиїсь амбіції.”
Військовий аналітик Віктор Шевченко вважає, що ситуація навколо батальйону Касьянова відображає ширші проблеми у взаєминах між різними структурами влади в умовах війни. “Конфлікт між політичним керівництвом і польовими командирами – явище не нове. Але важливо, щоб такі суперечки не впливали на боєздатність армії.”
На позиціях батальйону
Наприкінці дня Касьянов проводить мене до позицій, де його бійці тренуються. Незважаючи на невизначеність майбутнього, дисципліна та мотивація залишаються високими. “Що б не вирішили нагорі, ми будемо захищати Україну,” – каже майор. “Але хочеться, щоб рішення приймалися справедливо, а не через чиїсь особисті антипатії.”
Повертаючись до Дніпра, я розмірковую про побачене. Історія 41-го батальйону – це не просто конфлікт між командиром і керівництвом. Це історія про складні стосунки між різними ланками військової структури в умовах найбільшої за останні десятиліття війни в Європі. І якою б не була доля окремого підрозділу, важливо, щоб українська армія виходила з таких випробувань сильнішою та більш згуртованою.
Жителі прифронтових територій, з якими я спілкувався дорогою назад, висловлюють надію, що в підсумку переможе здоровий глузд. “Головне – це перемога України,” – каже мені літній чоловік на автобусній зупинці. І з цим важко не погодитися.
