Минулого тижня я відвідав оновлену Дніпровську набережну в Києві. Охайна плитка, зручні лавочки, затишні зони відпочинку — все справді радує око. Місцеві жителі залюбки гуляють тут вечорами. Але за цією красою, як з’ясувалося, криється серйозна проблема.
«Ми звичайно раді, що набережна стала такою гарною, але коли дізналися, скільки бюджетних коштів на це пішло, стало прикро», — каже Олена Петренко, мешканка сусіднього будинку, яку я зустрів під час прогулянки.
Нещодавно столична прокуратура виявила, що чиновники комунального підприємства «Плесо» витратили понад 100 мільйонів гривень бюджетних коштів на облаштування набережної. І це при тому, що ці роботи мав здійснити забудовник прилеглої території за власний рахунок.
Схема, яка спрацювала на мільйони
За даними прокуратури, будівельна компанія отримала земельну ділянку біля Дніпра з чіткою умовою: разом із зведенням своїх об’єктів вона мала облаштувати прибережну зону. Це стандартна практика, коли забудовник бере на себе покращення інфраструктури району.
«Згідно з інвестиційним договором, приватна компанія повинна була виділити кошти на створення громадського простору біля води. Натомість ці роботи були проведені за рахунок міського бюджету», — пояснив мені Сергій Коваленко з громадської організації «Контроль бюджетних витрат».
Представник забудовника відмовився від коментарів, посилаючись на «юридичні аспекти справи, що розглядається».
Куди пішли мільйони?
Під час мого візиту на набережну я поспілкувався з робітниками, які займалися фінальними штрихами благоустрою. Микола, бригадир однієї з підрядних організацій, розповів: «Матеріали були дорогі, якісні. Але чи вони коштували настільки багато — велике питання».
За попередніми оцінками, ринкова вартість виконаних робіт могла бути на 30-40% нижчою від суми, яку виділило місто. Правоохоронці наразі з’ясовують, куди зникла різниця.
Директор Департаменту благоустрою КМДА Тарас Панченко у коментарі для UkrainianNews.Today зазначив: «Усі витрати відповідають затвердженим кошторисам. Якщо будуть виявлені порушення, винні обов’язково понесуть відповідальність».
Реакція громади
Місцеві активісти організували ініціативну групу, яка вимагає повернення коштів до бюджету міста.
«Ми не проти благоустрою, ми проти корупції. За ці гроші можна було б відремонтувати десятки дитячих майданчиків або модернізувати освітлення у спальних районах», — розповіла Марина Ковальчук, одна з організаторок громадської ініціативи.
На минулому тижні мешканці навколишніх будинків провели невеликий мітинг, вимагаючи прозорого розслідування. Люди тримали плакати: «Набережна красива, але чесність дорожча» та «Поверніть наші гроші в бюджет».
Що кажуть експерти?
Урбаністи відзначають, що проблема має системний характер. «У Києві це непоодинокий випадок, коли зобов’язання приватних забудовників перекладаються на плечі громади», — коментує Олексій Марченко, фахівець з міського розвитку.
За даними Асоціації міст України, подібні схеми зустрічаються в різних регіонах. Це свідчить про недостатній контроль за виконанням інвестиційних договорів та відсутність прозорих механізмів відповідальності забудовників.
Юридичні наслідки
Прокуратура вже розпочала кримінальне провадження за статтею про розтрату бюджетних коштів. Трьом посадовцям КП «Плесо» оголошено підозру.
«Слідство має з’ясувати, чи був це свідомий злочин, змова з забудовником, чи просто недбалість та безгосподарність», — пояснив адвокат Віктор Тимощук, який спеціалізується на справах, пов’язаних з містобудуванням.
За його словами, якщо провину буде доведено, чиновникам загрожує до восьми років позбавлення волі, а забудовник може отримати значні штрафи та зобов’язання відшкодувати збитки.
Чи повернуться гроші до бюджету?
Це головне питання, яке турбує киян. На жаль, практика показує, що повернення розтрачених коштів — процес складний і довготривалий.
«Навіть якщо суд ухвалить рішення про відшкодування, стягнути ці кошти буде непросто», — коментує Олена Шуляк з Центру аналізу міських ініціатив.
Тим часом, прокуратура Києва обіцяє довести справу до кінця і забезпечити не лише покарання винних, але й повернення грошей громаді.
Коли я завершував свій репортаж на набережній, до мене підійшов літній чоловік. «Знаєте, я 40 років живу в цьому районі. Набережна дійсно стала кращою, але ціна… Ціна занадто висока», — сказав він, дивлячись на воду.
І справді, вечірнє сонце виблискувало на хвилях Дніпра, люди насолоджувалися прогулянкою, але тепер кожна плитка цієї набережної нагадує про те, як легко в нашій країні можуть «розчинятися» мільйони бюджетних коштів.
Сподіваємось, це розслідування стане важливим прецедентом і змусить міську владу переглянути механізми контролю за виконанням інвестиційних зобов’язань.
