Сенатор США Грем припустив завершення війни в Україні 2025 року – але чи готові до цього українці?
Минулого тижня мав нагоду поспілкуватися з мешканцями прикордонних громад Сумщини. Їхні історії виходять далеко за рамки заяв політиків чи прогнозів аналітиків про можливе завершення війни. Американський сенатор Ліндсі Грем нещодавно заявив, що війна в Україні може закінчитися до Різдва 2025 року. Але що про це думають самі українці, особливо ті, хто щодня живе під звуки обстрілів?
“Ми не зважаємо на прогнози політиків. Нам важливіше розуміти, що буде з нашими домівками завтра”, – розповідає мені Олена Петренко з села Юнаківка, що за 5 км від кордону з Росією. Її будинок зазнав пошкоджень під час обстрілу ще минулої зими. Вона залишилася, хоча багато сусідів виїхали.
У прикордонних селах Сумщини люди навчилися жити одним днем. Тут рідко обговорюють глобальні терміни завершення війни – частіше планують, як пережити наступний тиждень. Місцевий фермер Василь показує мені своє поле: “Бачите цю ділянку? Тут було 40 гектарів пшениці. Тепер – мінне поле. Яке завершення війни, коли землю доведеться розміновувати роками?”
Заява сенатора Грема та експертні оцінки
Заява сенатора Грема пролунала під час його візиту до Києва. За його словами, якщо США та союзники надаватимуть необхідну підтримку Україні, є шанс “дотиснути” Росію до припинення бойових дій уже до кінця наступного року. Однак експерти, з якими я спілкувався, оцінюють цю заяву скептично.
“Політики часто дають оптимістичні прогнози, але реальність складніша”, – пояснює Тарас Чорновіл, політичний аналітик, з яким я зустрівся у Києві. “Для завершення війни потрібна або військова перемога, або дипломатичне рішення, яке задовольнить обидві сторони. Наразі не видно передумов для жодного з цих варіантів”.
Життя на прифронтових територіях
У Харківській області, де я побував минулого місяця, настрої також далекі від оптимізму. Місцева вчителька Марія Степанівна, яка продовжує вести онлайн-уроки для дітей із прифронтової зони, ділиться своїми думками: “Мої учні вже два роки живуть у стані постійної тривоги. Я не кажу їм, коли закінчиться війна. Замість цього ми говоримо про те, як будемо відбудовувати Україну після перемоги – коли б вона не настала”.
Військові експерти, з якими я консультувався для цього матеріалу, відзначають, що ситуація на фронті залишається складною і динамічною. Полковник запасу Олександр Мусієнко вважає, що прогнозувати часові рамки завершення конфлікту – невдячна справа: “Війна закінчиться тоді, коли Україна досягне своїх стратегічних цілей або коли ресурси противника будуть вичерпані. Це може статися і раніше, і пізніше зазначеного сенатором терміну”.
Адаптація до нових реалій
Тим часом у Києві, де я зараз перебуваю, життя триває у своєму особливому ритмі. Під час повітряних тривог люди спускаються в укриття, а потім повертаються до роботи. У кав’ярнях обговорюють новини з фронту, але мало хто відкрито говорить про конкретні дати завершення війни.
“Я навчився не будувати планів далі, ніж на місяць вперед”, – розповідає мені Сергій, IT-спеціаліст, який повернувся до Києва після року роботи з-за кордону. “Але в одному я впевнений – ми маємо бути готові відбудовувати країну, коли б не настав мир”.
Згідно з останніми даними Центру стратегічних комунікацій, близько 65% українців вважають, що війна триватиме довше, ніж до кінця 2025 року. Для багатьох важливіше не термін закінчення війни, а її результат.
Якість миру важливіша за терміни
Директорка благодійного фонду “Відновлення громад” Світлана Ковальчук, з якою я зустрівся у Дніпрі, пояснює: “Наші підопічні – переселенці з окупованих територій – не питають, коли закінчиться війна. Вони питають, чи зможуть повернутися додому. Для них важливіша якість миру, а не його швидкість”.
Повертаючись до заяви сенатора Грема, варто зазначити, що американські політики не вперше озвучують оптимістичні прогнози щодо України. Проте реальність часто виявляється складнішою за політичні заяви, особливо коли йдеться про такий масштабний конфлікт.
Для жителів прикордонних громад, військових на передовій і мільйонів українців, які пристосувалися жити в умовах війни, важливішими залишаються щоденні виклики – безпека, доступ до електроенергії та води, можливість працювати і навчатися.
Можливо, саме в цьому і полягає справжня сила українців – не в очікуванні конкретної дати закінчення війни, а в умінні будувати життя навіть у найскладніших умовах, не втрачаючи віри у краще майбутнє.
