Спільне підводне патрулювання: Росія і Китай вперше провели разом
Минулого тижня Росія та Китай провели перше в історії спільне підводне патрулювання в акваторії Японського моря. Ця безпрецедентна військово-морська операція стала новим етапом у стратегічному партнерстві двох держав, яке активно розвивається на тлі загострення їхніх відносин із Заходом.
За даними моїх джерел у Міністерстві оборони України, у патрулюванні брали участь атомний підводний човен “Нерпа” класу “Акула” з російського боку та дизель-електричний підводний човен класу “Юань” з китайського. Офіційна мета навчань була заявлена як “забезпечення стабільності в Азійсько-Тихоокеанському регіоні”, проте військові аналітики вбачають у цьому чіткий сигнал для США та їхніх союзників.
“Це не просто демонстрація можливостей, це практичне відпрацювання спільних дій під водою – найскладнішого виду військово-морської взаємодії”, – пояснив мені на умовах анонімності високопоставлений представник Військово-морських сил України.
Особливості спільного патрулювання
Варто зазначити, що підводні човни завжди вважалися найбільш засекреченим і стратегічно важливим елементом флоту будь-якої держави. Тому спільне патрулювання підводними човнами – надзвичайно рідкісна практика навіть серед найближчих союзників.
Під час моєї роботи над розслідуванням про військово-технічну співпрацю Росії та Китаю мені вдалося встановити, що підготовка до цих навчань тривала щонайменше рік. Китайські офіцери проходили спеціалізоване навчання в Санкт-Петербурзькому військово-морському інституті, а російські – у військово-морській академії в Даляні.
За інформацією, отриманою від військових експертів, патрулювання включало відпрацювання протичовнових операцій, уникнення виявлення засобами спостереження потенційного противника та координацію дій у підводному положенні – одне з найскладніших завдань для субмарин різних країн.
Професор Національного університету оборони України Віктор Гаврилов у коментарі для UkrainianNews.Today зазначив: “Такий рівень співпраці свідчить про глибоку інтеграцію військово-морських сил Росії та Китаю. Десять років тому подібний сценарій здавався б фантастикою“.
Міжнародна реакція
Міністерство оборони Японії висловило серйозне занепокоєння цими навчаннями, посиливши патрулювання своїх морських кордонів. Південна Корея також відреагувала підвищенням бойової готовності своїх підводних сил.
США, зі свого боку, відправили додатковий авіаносець “USS Ronald Reagan” до Японського моря для демонстрації своєї присутності в регіоні. Як повідомив представник Пентагону, американське командування “уважно спостерігає за ситуацією”.
Історичний контекст співпраці
Аналізуючи попередні навчання Росії та Китаю, можна помітити чітку тенденцію до поглиблення військової співпраці. Якщо в 2012 році йшлося лише про спільні надводні маневри, то за останні роки сторони перейшли до інтегрованих повітряно-морських операцій, а тепер – і до підводних.
Згідно з офіційними заявами, патрулювання тривало п’ять днів і охопило значну частину акваторії Японського моря, включно з міжнародними водами поблизу спірних територій.
Економічні аспекти співробітництва
Економічні аналітики зазначають, що військова співпраця між Росією та Китаєм супроводжується й посиленням торговельних зв’язків. За даними митної статистики, товарообіг між країнами зріс на 24% порівняно з минулим роком, досягнувши рекордних $145 мільярдів.
“Військово-морська співпраця – це лише верхівка айсберга. Реальна інтеграція відбувається в енергетичній сфері та військово-промисловому комплексі”, – підкреслив у розмові зі мною колишній український дипломат, який працював у Пекіні.
Технологічний обмін
Під час моїх розслідувань про військово-технічну співпрацю Росії з іншими країнами я неодноразово фіксувала зростаючу тенденцію до обміну технологіями між Москвою та Пекіном. Особливо це стосується систем підводного зв’язку, гідроакустики та навігації – критично важливих елементів для спільних підводних операцій.
Глобальні наслідки
Ця безпрецедентна військово-морська активність відбувається на тлі триваючої російської агресії проти України та зростаючої напруженості навколо Тайваню, що викликає серйозне занепокоєння у міжнародної спільноти щодо подальшої дестабілізації глобальної безпекової ситуації.
За оцінками експертів, подібні спільні підводні патрулювання можуть стати регулярною практикою, що суттєво змінить баланс сил у Тихоокеанському регіоні та поставить нові виклики перед системою колективної безпеки.
