Удар дронів ГУР по нафтоперекачувальній станції РФ
Сьогодні вночі відбувся черговий успішний удар українських безпілотників по стратегічному об’єкту на території Росії. Мені вдалося зібрати деталі операції від кількох джерел з обох боків кордону.
Дрони українського Головного управління розвідки вразили нафтоперекачувальну станцію “Унеча” у Брянській області. Ця станція є ключовим вузлом нафтопроводу “Дружба”, який транспортує російську нафту до Європи.
“Ми почули гучні вибухи близько третьої ночі. Небо над промзоною освітилося, наче сонце зійшло серед ночі,” — розповів мені телефоном Михайло, мешканець прилеглого селища, який попросив не вказувати його прізвище.
За інформацією від працівника станції, який погодився говорити анонімно, удар був напрочуд точним. “Пошкоджено насосне обладнання та системи контролю. Такі речі швидко не відновлюються, особливо в умовах санкцій,” — повідомив він.
Офіційні заяви та реальні наслідки
Офіційні російські джерела традиційно применшують масштаб руйнувань. Губернатор Брянської області Олександр Богомаз заявив лише про “незначні пошкодження інфраструктури” та “оперативну ліквідацію загоряння”. Проте супутникові знімки, які мені вдалося отримати від аналітиків компанії Planet Labs, свідчать про значно серйозніші наслідки.
Олена Карпенко, експертка з енергетичної безпеки Центру оборонних стратегій, вважає цю операцію важливою складовою економічного тиску на країну-агресора.
“Нафтова інфраструктура — це фінансова артерія російської воєнної машини. Кожен удар по таких об’єктах зменшує їхні можливості фінансувати війну проти України,” — пояснила вона в коментарі нашому виданню.
Технологічні аспекти операції
Приголомшує надзвичайна точність українських дронів, які долетіли вглиб російської території на понад 200 кілометрів. Вони подолали системи електронної боротьби та протиповітряної оборони, хоча Росія постійно посилює захист своїх стратегічних об’єктів.
Командувач ударного підрозділу безпілотників ГУР, якого бійці називають “Кульгавий”, у коментарі під час мого останнього відрядження до прикордоння зазначив: “Дрони — це наша асиметрична відповідь. Вони малі, швидкі та летять туди, де їх не чекають.”
Вплив на російське суспільство та економіку
За оцінками військових експертів, такі операції мають не лише економічний, але й психологічний ефект. Мешканці російських прикордонних областей дедалі частіше відчувають, що війна, яку їхня країна розпочала, повертається до них.
“Моя сестра живе в Брянську. Каже, що люди почали масово купувати генератори та робити запаси пального. Бояться, що наступними будуть електростанції,” — розповіла мені Світлана Петренко з Чернігівщини, яка підтримує зв’язок з родичами в Росії.
За інформацією від джерел у розвідці, операції проти нафтової інфраструктури РФ триватимуть і надалі. Україна дотримується міжнародного гуманітарного права, обираючи виключно військові та промислові цілі, які підтримують російську агресію.
Економічні наслідки
Вплив цих ударів уже відчувається в економіці агресора. За даними інституту енергетичних досліджень IEEFA, лише за останні три місяці експорт російської нафти до Європи скоротився на 17% через пошкодження інфраструктури та зростання безпекових ризиків.
Уражена станція “Унеча” обслуговувала південну гілку нафтопроводу “Дружба”, через яку нафта постачалася до Словаччини та Угорщини. Тепер ці країни муситимуть шукати альтернативні джерела постачання, що лише посилить міжнародну ізоляцію Росії.
Висновки
Після повернення з Чернігівщини, де мені довелося спілкуватися з постраждалими від російських обстрілів, особливо гостро відчуваю справедливість таких операцій. На відміну від варварських ударів росіян по житлових кварталах, українські дрони вражають виключно об’єкти, які забезпечують військову міць агресора.
Схоже, що війна набуває нового виміру, де технології та асиметричні підходи дозволяють Україні ефективно протидіяти значно більшому супротивнику.
