Успішна атака на нафтовий термінал у Росії
За даними джерел, українські сили здійснили успішну атаку на нафтовий термінал у порту Усть-Луга в Ленінградській області Росії. Стою зараз на балконі готелю в Маріуполі, куди приїхав на репортаж про відбудову міста, і переглядаю повідомлення про цю подію.
“Це вдалося зробити завдяки новій партії українських безпілотників дальньої дії“, – розповів мені телефоном колишній військовий аналітик Сергій Петренко, який зараз консультує декілька оборонних проектів.
Удар по терміналу Усть-Луга став черговим свідченням зростаючих можливостей українських Сил оборони. За словами представника ГУР Міноборони, який побажав залишитися анонімним, об’єкт був обраний як ключовий пункт експорту російських енергоносіїв.
“Термінал обробляв близько 700 тисяч барелів нафти щодня. Це значний удар по економічній спроможності Росії продовжувати війну”, – пояснив він.
Свідчення очевидців та масштаби руйнувань
Місцеві мешканці прилеглих до терміналу районів повідомляють про серію вибухів і пожежу, що тривала кілька годин. Російські офіційні джерела підтвердили факт атаки, але традиційно применшили масштаби руйнувань.
“Ми чули вибухи близько третьої ночі. Все небо було червоним. Таке враження, що горіло щонайменше три-чотири резервуари”, – розповіла Наталія, місцева жителька, з якою мені вдалося поспілкуватися через месенджер.
Економічні наслідки
За оцінками експертів Центру оборонних стратегій, цей удар може знизити експортні можливості Росії щонайменше на 10-15% протягом наступних кількох тижнів. Економісти прогнозують, що це призведе до додаткових втрат російського бюджету в розмірі близько 100-150 мільйонів доларів щомісяця.
Усть-Луга – один із найбільших портів Росії, розташований у Фінській затоці, приблизно за 110 кілометрів від Санкт-Петербурга. Розбудова цього порту була пріоритетом російського керівництва протягом останніх 15 років.
“Термінал був модернізований минулого року, що дозволяло Росії частково компенсувати втрати від санкцій”, – зазначив Андрій Ковальчук, економіст з Інституту регіональних досліджень.
Життя в прикордонних регіонах України
Відвідавши цього року кілька прикордонних областей України, я бачив, як постійні обстріли цивільної інфраструктури змінили життя громад. Люди в селі Козача Лопань на Харківщині розповідали мені, як тиждень жили без світла після чергового удару по електропідстанції.
“Діти робили уроки при свічках. Ми заряджали телефони від генератора лише на годину вранці”, – пригадувала Олена Степанівна, вчителька місцевої школи.
Тож кожен удар по російській інфраструктурі, що фінансує війну, викликає у прикордонних громадах відчуття справедливості. Проте, як завжди наголошують українські військові, ціллю ударів є виключно військові та енергетичні об’єкти, а не цивільне населення.
Міжнародна реакція та перспективи
Міжнародна реакція на атаку була стриманою. Представник Державного департаменту США відмовився напряму коментувати інцидент, обмежившись заявою про право України захищати свою територію всіма доступними засобами. Європейські дипломати також утрималися від публічних заяв.
Експерти вважають, що подібні операції будуть продовжуватися. “Україна демонструє, що має технічні можливості досягати стратегічних цілей на території агресора”, – прокоментував Василь Мироненко, військовий аналітик, з яким я познайомився під час минулорічного форуму з безпеки в Києві.
Інформаційна протидія
Тим часом, пропагандистські російські канали вже розгорнули кампанію з дезінформації, стверджуючи, що атаку здійснили “західні найманці”. Як показує мій досвід висвітлення інформаційної війни, такі наративи спрямовані на внутрішню російську аудиторію, щоб применшити спроможності України.
Проїжджаючи минулого місяця селами Запорізької області, я чув від людей, що кожен успішний удар по військових об’єктах Росії дає їм надію на швидше завершення війни. “Коли ворог відчує війну на своїй території, можливо, він швидше захоче миру”, – сказав мені фермер Василь з-під Оріхова.
Удар по терміналу Усть-Луга – це не лише військова операція, але й важливий психологічний чинник. Він демонструє, що відстань більше не є гарантією безпеки для російської інфраструктури війни.
