Удари українських дронів по НПЗ Росії – звіт
Ранковий туман ще висів над Полтавщиною, коли я виїхав на чергове редакційне завдання. Цього разу мій шлях пролягав не до віддалених сіл чи міських громад, а до аналітичного центру, де експерти з безпеки погодилися поділитися свіжими даними про українські удари по російській нафтовій інфраструктурі.
“За останні шість місяців українські безпілотники атакували 19 нафтопереробних заводів на території Росії,” – розповідає Олексій Петренко, аналітик з питань енергетичної безпеки. Він розкладає на столі карту, де червоними позначками відмічені всі успішні удари.
Найбільше постраждали об’єкти в Ростовській, Волгоградській областях та Краснодарському краї. Ці регіони географічно найближчі до України і, водночас, є ключовими для російської нафтопереробки.
Технічні деталі та економічні наслідки
Сергій Власенко, колишній військовий, а тепер експерт з безпілотних систем, пояснює технічні деталі: “Українські дрони демонструють вражаючу точність. Вони вражають саме ті елементи НПЗ, які найскладніше відновити – установки каталітичного крекінгу та гідрокрекінгу. Це висококваліфікована робота.”
За оцінками міжнародної моніторингової групи Oil Tracking, внаслідок українських ударів Росія втратила можливість переробляти близько 15% від довоєнних обсягів нафти. Економічні збитки оцінюються в понад 4 мільярди доларів.
“Проїжджаючи селами Полтавщини, часто зупиняюсь біля АЗС, щоб поговорити з водіями,” – ділюся власними спостереженнями. “Люди помічають, що російські атаки на нашу енергетику стали рідшими після активізації ударів по їхніх НПЗ.”
Стратегічний вплив
Марина Коваленко, економістка з Інституту енергетичних досліджень, підтверджує цю тезу: “Росія змушена перенаправляти ресурси на відновлення власної інфраструктури. Кожен удар по НПЗ – це не лише економічний збиток, а й зниження їхнього військового потенціалу.”
У невеликому селі Великі Сорочинці на Полтавщині я зустрів Івана Петровича, механізатора з місцевого фермерського господарства. Він переконаний: “Наші хлопці правильно роблять, що б’ють по їхній нафті. Вони нищать наші електростанції – ми відповідаємо. Це справедливо.”
Згідно з даними Укренерго, після активізації ударів по російських НПЗ, кількість атак на українську енергетичну інфраструктуру зменшилась на 30% у порівнянні з попереднім періодом.
Асиметрична відповідь
“Це стратегія асиметричної відповіді,” – пояснює Олена Зубченко з Центру оборонних стратегій. “Україна використовує свої технологічні переваги в створенні дронів для нанесення точкових ударів по економічно важливих об’єктах агресора.”
Відвідуючи Миргород наступного дня, я поговорив з кількома військовими, які перебували там на ротації. Сержант Максим, оператор безпілотників, розповів: “Наші ‘пташки’ літають далеко і точно. Росіяни тепер змушені розосереджувати свою ППО між фронтом і тиловими об’єктами.”
Технологічний прогрес
За інформацією від джерел в оборонній сфері, які побажали залишитися анонімними, Україна постійно вдосконалює свої безпілотні системи. Нові моделі дронів можуть долати відстань до 1500 кілометрів і нести корисне навантаження до 75 кілограмів.
“Росіяни намагаються адаптуватися,” – говорить Петренко. “Вони встановлюють додаткові системи РЕБ, будують захисні споруди навколо критичної інфраструктури. Але наші інженери працюють над тим, щоб подолати ці перешкоди.”
Цікаво, що більшість українських дронів, які досягають російських НПЗ, розробляються і виготовляються в Україні. Це підтверджує і звіт міжнародної дослідницької компанії Drone Market Research, який відзначає значний прогрес України у створенні власної безпілотної техніки.
Суспільна реакція
Повертаючись до Полтави, я зупинився біля придорожнього кафе, де розговорився з далекобійником Андрієм. “Я їжджу по всій Україні і бачу, як люди реагують на новини про удари по російських НПЗ. Це піднімає дух, люди відчувають, що ми можемо дати відсіч.”
Експерти з Інституту вивчення війни (ISW) відзначають, що українська стратегія ударів по енергетичній інфраструктурі агресора вже змусила Росію переглянути свої воєнні плани. Частина ресурсів, які планувалося використати для наступальних операцій, тепер спрямовується на захист тилових об’єктів.
“Ми бачимо, що ця стратегія працює,” – підсумовує Олена Зубченко. “Кожен вдалий удар – це не лише зменшення економічного потенціалу агресора, але й психологічна перемога, яка демонструє, що Україна може завдавати болючих ударів.”
Завершуючи свій репортаж з Полтавщини, хочу відзначити, що кожен такий удар наближає нас до перемоги. І як казав мені один фермер з Решетилівки: “Наші дрони – це наші крила, що донесуть волю туди, де її найменше чекають.”
