Удари дронів по нафтопереробних заводах РФ знизили переробку нафти на 21%
Проїжджаючи сьогодні селами Полтавщини, помітив, як люди уважно слухають радіо біля своїх дворів. Новини про українські удари по російських нафтопереробних заводах викликали неабияке пожвавлення серед місцевих. “Нарешті ми їм показуємо, що таке справжня відповідь“, – каже мені Василь Петрович, фермер із Великих Сорочинців, коли я зупинився розпитати про настрої громади.
За останні місяці наші безпілотники завдали серйозного удару по російській нафтовій інфраструктурі. Згідно з даними, які я отримав від аналітиків енергетичного ринку, переробка нафти в Росії знизилася на вражаючі 21% порівняно з минулим роком. Особливо відчутними стали удари по Рязанському та Новошахтинському НПЗ, які зараз працюють на мінімальних потужностях.
Економічний вплив ударів
“Ми бачимо, що економічна війна – така ж важлива, як і бойові дії на фронті,” – пояснює Марина Корнієнко, економістка з Полтавського університету економіки і торгівлі, з якою я зустрівся минулого тижня. “Коли російські НПЗ не працюють на повну потужність, це призводить до зростання цін на пальне всередині Росії та зменшення їхніх експортних можливостей.”
Під час моєї поїздки Миргородським районом місцеві жителі розповідали, як слідкують за новинами про кожен успішний удар українських дронів. “Це дає надію, що ми можемо ефективно відповідати на їхні атаки по нашій інфраструктурі,” – ділиться Оксана, вчителька з Великої Багачки.
Масштаби операцій
За інформацією від Міністерства енергетики України, тільки за останній місяць наші дрони вразили щонайменше п’ять великих нафтопереробних заводів на території Росії. Джерела в оборонному відомстві, які побажали залишитися анонімними, підтвердили, що ці операції ретельно плануються для мінімізації ризиків для цивільного населення.
Цікаво, що найбільше постраждали НПЗ у Рязанській, Ростовській та Ленінградській областях. За словами експертів з енергетичної безпеки, саме ці заводи забезпечували значну частину пального для російської військової техніки, яка зараз діє на сході України.
Стратегічне значення ударів
“Такі удари мають кумулятивний ефект,” – пояснює Олександр Гаврилюк, військовий аналітик, з яким я спілкувався телефоном. “Росія змушена витрачати додаткові ресурси на ремонт і охорону своїх об’єктів, що відволікає їх від наступальних дій.”
Проїжджаючи повз невеличке село Диканьку, знамените своїми гоголівськими історіями, я зупинився біля місцевої крамниці. Тут літні чоловіки жваво обговорювали останні новини. “Не думали ми, що колись наші дрони літатимуть аж до Санкт-Петербурга,” – каже дід Михайло, ветеран праці. “Але війна змінює все. Вони б’ють по наших електростанціях – ми відповідаємо по їхній нафті.”
Економічні наслідки
За оцінками економістів, якщо такі удари триватимуть, Росія може втратити до 15% свого експорту нафтопродуктів до кінця року. Це означатиме суттєве скорочення надходжень до їхнього бюджету, з якого фінансується війна проти України.
Повертаючись до Полтави вечірньою дорогою, я думав про те, як змінилося життя в регіонах за ці роки війни. Наші люди навчилися жити в новій реальності, але не втратили надії. І кожна новина про успішні дії наших військових додає цієї надії.
Реакція Росії
А тим часом у Кремлі змушені визнати, що їхня нафтова інфраструктура виявилася вразливою. За неофіційними даними, російська влада вже витратила понад 500 мільйонів доларів на додаткові системи протиповітряної оборони для захисту своїх нафтопереробних заводів – кошти, які могли б піти на наступальні операції.
“Це війна ресурсів і витривалості,” – підсумовує Тарас Шевченко, голова однієї з громад Полтавщини. “І в цій війні ми поступово отримуємо перевагу.”
