Щоразу, коли я заходжу в зал показів Ukrainian Fashion Week, відчуваю особливу енергію. Це не просто дефіле моделей у красивому одязі. Це жива розповідь про те, ким ми є сьогодні, що переживаємо і про що мріємо. 58-й сезон не став винятком. Навпаки, він виявився одним із найбільш емоційно насичених за останні роки.
Березневі покази відбулися попри всі виклики. Спочатку їх планували на лютий, але важка зима внесла свої корективи. І знаєте що? Це лише підкреслило головну характеристику української моди сьогодні. Вона надзвичайно жива, адаптивна і стійка. Як і люди, які її створюють.
Камерний формат як нова тенденція
Ходячи від показу до показу, я помітила цікаву тенденцію. Багато дизайнерів обрали камерний формат презентацій. Це не просто модна примха чи економія ресурсів. Інтимна атмосфера дозволяє глибше зануритися в історію, яку розповідає колекція. Відчути настрій, побачити деталі, які губляться на великих подіумах.
Юлія Ярмолюк: діалог тіла та простору
Юлія Ярмолюк провела показ у стилі паризьких модних салонів минулого століття. Її колекція J’amemme досліджує взаємини між тілом, формою та простором. Звучить академічно, правда? Насправді ж це про те, як одяг розмовляє з нашим тілом і світом навколо. Як силует може створювати відчуття захисту або, навпаки, відкритості.
Лілія Пустовіт: квіти на морозі
Лілія Пустовіт обрала для показу простір бренду кераміки. Дерев’яні поверхні, тактильні об’єкти, тепло натуральних матеріалів. Все це органічно доповнило головний образ колекції – квіти на морозі. Тендітні пелюстки, вкриті інеєм, але живі. Для мене це найточніша метафора українських жінок останніх років. Зовні вразливі, але з неймовірною внутрішньою силою.
OMELIA: перформанс як мистецтво питань
Найбільш театральною виявилася презентація OMELIA. Бренд представив свою першу сумку у форматі перформансу. Уявіть: холодний зимовий простір, де раптом з’являється спалах червоного кольору. Не як агресія, а як імпульс життя. Режисерка Вероніка Ємельянова каже, що не хоче давати готових відповідей. Вона ставить питання, а кожен глядач шукає власні відповіді.
Зміна поколінь: молоді голоси української моди
Працюючи в культурній журналістиці понад десять років, я бачу, як змінюється українська модна сцена. Зараз відбувається важлива зміна поколінь. Відомі бренди виходять на міжнародні майданчики, а молодим дизайнерам потрібен час і підтримка для розвитку. Саме тому я завжди з особливою увагою стежу за дебютами.
Соломія Гринків: чесність перед собою
Соломія Гринків, випускниця школи Лілії Літковської, вже вдруге виходить на великий подіум. Її колекція про чесність перед собою. Необроблені шви, прозорі тканини, несподівані силуети. Все це відображає внутрішній стан, коли одяг або захищає, або навмисно оголює вразливість.
Максим Кудревський: діалог із музейною спадщиною
Максим Кудревський черпав натхнення з музейної колекції Ханенків. Дерев’яна скульптура шістнадцятого століття «Мадонна з Немовлям» стала відправною точкою. Врівноважені форми, скульптурна пластика, внутрішнє світло – все це він переклав мовою сучасної моди. Побачивши його роботи, я знову переконалася: культурна спадщина не музейний експонат. Вона живе і трансформується в руках нового покоління.
KRIS MARAN: цілісний гардероб замість трендів
Сестри Анна та Крістіна Стельмах представили в Україні свій бренд KRIS MARAN вперше. Хоча серед їхніх клієнток уже є Сара Мішель Геллар та Ешлі Грехем. Вони відмовилися від традиційних сезонних колекцій, розвиваючи концепцію цілісного гардероба. Одяг, який не залежить від минущих трендів, а будується навколо потреб конкретної жінки.
Життя попри все: колекції, що говорять про стійкість
Але найбільш пронизливими цього сезону стали колекції, які говорять про життя попри все. Ранок чотирнадцятого березня приніс жахливу новину. Російські ракети знищили виробництва кількох українських брендів на Київщині. І того ж дня на подіум вийшов харківський NAZARELLI.
NAZARELLI: творчість як форма опору
Анна Назарян створює моду в місті, яке щодня зазнає обстрілів. Її колекція натхненна роботами американського скульптора Річарда Серри, який працював із металом. Десятки відтінків сірого, геометрія, де плавність контрастує з чіткістю. На монолітних жакетах – червоні вставки, що розкриваються в русі. Символ емоційного імпульсу й жаги до життя.
Фінальний вихід моделей супроводжувало відео бомбардувань Харкова. Серед кадрів – зруйнований будинок самої дизайнерки. Сидячи в залі, я відчула, як перехоплює подих. Це вже не про моду в звичному розумінні. Це про те, як творчість стає формою опору і способом залишатися живим.
Христина Рачицька: повернення до коріння
Христина Рачицька з Львова каже, що її колекція народилася не з ідеї, а з внутрішньої потреби. З пережитих емоцій, серед викликів і зневіри. І ще більшої віри. Її покази завжди нагадують мені про силу повернення до власного коріння. Коли традиційні орнаменти, техніки, образи переосмислюються і стають актуальними тут і зараз.
Відкрила показ Соломія Кирилова, зірка фільму «Памфір». Побачивши її на подіумі, я подумала про те, як кіно, мода і культура переплітаються, створюючи єдину розповідь про Україну. Розповідь, яку чує весь світ.
Мода з соціальною місією
Окремо хочу згадати Ігоря Сідлецького, який продовжує розвивати адаптивний одяг для ветеранів. Його співпраця з Центром протезування U+SYSTEM – це не разовий проєкт. Це системна робота над тим, щоб люди з протезами могли носити стильний, зручний, якісний одяг. На подіум вийшли п’ятеро моделей-військових, демонструючи нові варіації такого одягу.
Культурний діалог замість модної події
Для мене як культурологині Ukrainian Fashion Week давно перестав бути просто модною подією. Це майданчик, де відбувається важливий культурний діалог. Де дизайнери ставлять питання про ідентичність, стійкість, красу в часи випробувань. Де молоді імена знаходять свій голос, а досвідчені майстри переосмислюють власну практику.
Після кожного сезону я виходжу з відчуттям, що стала свідком чогось більшого за моду. Культура справді має трансформативну силу. Вона допомагає пережити найважчі часи, зберігаючи людяність і здатність створювати прекрасне. Український тиждень моди 2023 року став ще одним доказом цієї простої, але важливої істини.
