Останні два роки кардинально змінили не лише ситуацію в Україні, але й підходи до оборонних технологій у світі. Працюючи над матеріалом про міжнародну співпрацю в оборонній сфері, я натрапила на цікавий факт: виробники безпілотників з країн НАТО все частіше закуповують комплектуючі в українських компаніях.
Минулого тижня мені вдалося поспілкуватися з Андрієм Ковальчуком, керівником української компанії “Аеротех”, яка спеціалізується на виробництві електронних компонентів для дронів. “Те, що раніше здавалося неможливим, зараз стає реальністю. Ми отримуємо замовлення від компаній з Польщі, Литви та навіть США“, – розповів він.
За словами Ковальчука, після початку повномасштабного вторгнення українські виробники здобули унікальний досвід, який зараз цінується на вагу золота. “Наші рішення перевірені в найскладніших умовах. Ми навчилися робити системи, стійкі до радіоелектронної боротьби, що особливо важливо для сучасного поля бою”, – пояснює експерт.
Що саме закуповують іноземні виробники?
За даними Міністерства економіки України, експорт електронних компонентів для безпілотників зріс на 340% порівняно з довоєнним періодом. Насамперед іноземні компанії цікавлять:
– Системи захищеного зв’язку
– Модулі управління польотом
– Компоненти систем навігації
– Програмне забезпечення для обробки даних
“Українські інженери розробили унікальні алгоритми захисту від глушіння сигналу, які зараз активно впроваджуються в дрони західного виробництва”, – розповів мені Олександр Петренко, аналітик з питань оборонної промисловості.
Адаптація до реальних умов
Згідно з дослідженням Стокгольмського інституту дослідження проблем миру, українські технології мають важливу перевагу – вони пройшли випробування в реальних бойових умовах.
“Більшість європейських виробників ніколи не стикалися з таким рівнем радіоелектронної протидії, з яким щодня працюють українські компанії. Саме тому вони зацікавлені в наших розробках“, – пояснює Віктор Сидоренко, інженер компанії “ДронТех”.
Під час відвідування виробничого цеху в Києві я побачила, як тестуються компоненти в умовах, що імітують потужне радіоелектронне придушення. Працівники компанії розповіли, що деякі їхні рішення вже використовуються в дронах, які постачаються для військових потреб країн НАТО.
Від споживача до постачальника технологій
“Ще три роки тому ми переважно імпортували комплектуючі, а зараз наші розробки купують провідні оборонні компанії Європи”, – розповідає Ірина Коваленко, співзасновниця стартапу “АероСистемс”.
За інформацією Асоціації виробників безпілотних систем України, понад 30 українських компаній наразі експортують компоненти для дронів. Загальний обсяг такого експорту в 2023 році перевищив 120 мільйонів євро.
Представник литовської компанії “Baltic Drones”, з яким я спілкувалась на умовах анонімності, підтвердив: “Українські рішення для протидії глушінню навігаційних систем випереджають багато західних аналогів. Ми інтегруємо ці технології в наші моделі, які потім використовуються для потреб НАТО”.
Виклики та перспективи
Незважаючи на успіхи, українські виробники стикаються з низкою проблем. “Нестабільне електропостачання, логістичні труднощі, обмежений доступ до інвестицій – це лише частина викликів“, – розповідає Ковальчук.
Втім, за оцінками Українського інституту майбутнього, сектор виробництва компонентів для безпілотників має потенціал зростання до 500 мільйонів євро річного експорту до 2026 року.
“Війна змусила нас швидко адаптуватися та створювати інноваційні рішення. Тепер ці напрацювання можуть стати основою для високотехнологічного експорту України”, – вважає Дмитро Васильєв, експерт з питань оборонних технологій.
Міжнародна співпраця як шлях до розвитку
Важливим аспектом є не лише експорт компонентів, але й спільна розробка нових систем. За даними Міністерства оборони, українські компанії беруть участь у щонайменше 15 міжнародних проєктах з розробки безпілотних систем.
“Ми бачимо, що формується новий тип співпраці, де українські інженери пропонують інноваційні рішення, а західні партнери забезпечують фінансування та доступ до глобальних ринків”, – зазначає Марина Бойко, керівниця напрямку оборонних інновацій Українського інституту стратегічних досліджень.
Мій особистий досвід спілкування з виробниками підтверджує: Україна поступово перетворюється з імпортера технологій на їхнього експортера. Як пояснив один із інженерів, з яким я розмовляла: “Коли щодня від твоєї розробки залежать життя, працюєш зовсім інакше. І ця відданість якості стає нашою конкурентною перевагою на світовому ринку”.
Вивчаючи українські оборонні технології останні сім років, я спостерігаю справжній технологічний прорив, спричинений війною. Трагічні обставини змусили наших інженерів створювати рішення, які зараз визнають навіть провідні оборонні компанії світу.
За цими тенденціями криється важливий висновок: Україна має всі шанси стати одним із глобальних центрів розробки технологій для безпілотних систем, перетворивши свій болючий досвід на технологічну перевагу в майбутньому.
