Подорож до Кракова
Сьогодні зранку був у потязі до Кракова. Останні три години їхав наодинці з власними думками та міркуваннями, а небо за вікном повільно змінювало кольори, віддзеркалюючи у склі мої сумніви та хвилювання.
Їду на запрошення польських побратимів взяти участь у конференції з питань гуманітарної допомоги. Це важливий захід, де зустрінуться військові, волонтери та громадські діячі з кількох країн. Не дивно, що сусідня Угорщина намагалася заблокувати мою участь. Історія давня й болюча для обох сторін.
“Коли правда на твоєму боці, жодні перешкоди не зупинять”, — сказав мені командир Олексій, коли я ділився сумнівами щодо поїздки. І він мав рацію.
Дипломатичні виклики
Польська сторона підтвердила запрошення, незважаючи на дипломатичний тиск з боку Угорщини. Моя присутність виявилася важливішою за політичні інтриги.
“Ми запросили українського військового Мадяра, бо цінуємо його досвід та внесок у гуманітарні ініціативи. Будь-які спроби заблокувати діалог між нашими народами приречені на поразку,” — прокоментував ситуацію Марек Вишневський, координатор конференції у Кракові.
Вчора мав розмову з головою нашої місцевої спілки ветеранів у Полтаві. Він вважає, що такі міжнародні зустрічі будують мости між громадами, незважаючи на політичні розбіжності на рівні держав.
Голоси учасників
Микола Петренко, волонтер із Львівщини, який також їде на конференцію, поділився: “Угорщина може блокувати офіційні канали, але не людські стосунки. Таких зустрічей має бути більше, щоб розуміти один одного.”
У Кракові нас чекає насичена програма: майстер-класи з надання психологічної допомоги, обговорення ефективності гуманітарних коридорів та координація зусиль для підтримки цивільного населення.
Сила людських зв’язків
Зараз, дивлячись у вікно на польські краєвиди, розумію, що наша сила — у людських зв’язках. Коли два роки тому я відвідував маленьке село Домброва на півдні Польщі, місцевий вчитель історії Томаш сказав фразу, яка міцно засіла у пам’яті: “Політики приходять і відходять, а люди залишаються сусідами назавжди.”
Саме тому такі зустрічі, попри всі перешкоди — необхідні. Місто Краків вже не вперше демонструє солідарність з українцями. Минулого року тут відбувся фестиваль української культури, який відвідали понад 5000 людей.
Експертна думка
Виконавчий директор Центру гуманітарної допомоги Вадим Ковальчук, коментуючи ситуацію, зазначив: “Історія з Мадяром — яскравий приклад того, як громадянське суспільство може діяти ефективніше за бюрократичні механізми.”
Очікую від конференції не лише обміну досвідом, але й налагодження нових контактів. Саме такі зв’язки на рівні звичайних людей часто виявляються міцнішими за офіційні домовленості.
Через дві години буду в Кракові. Після того, що довелося пережити на східному фронті, дипломатичні перешкоди здаються мізерними. Головне — продовжувати робити свою справу та зберігати людяність.
